Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.07.2019 року у справі №686/3999/19

УХВАЛА

03 липня 2019 року

Київ

справа №686/3999/19

адміністративне провадження №К/9901/18052/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Загороднюка А. Г., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 19 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі №686/3999/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області лейтенанта поліції Батовського Андрія Григоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до інспектора 2-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області лейтенанта поліції Батовського Андрія Григоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, адміністративний позов залишено без розгляду.

Вважаючи такі судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухваленими із порушенням вимог процесуального закону, позивач оскаржив його в касаційному порядку.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, з позицією якого погодився і апеляційний суд вказав на безпідставність доводів позивача про поновлення строку, встановленого для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 було відомо про факт притягнення його до адміністративної відповідальності та складення постанови, від отримання якої він особисто відмовився на місці вчинення правопорушення.

Приписами статті 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Правилами статті 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів у даній категорії справи. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для звернення до суду із вказаним позовом, є незгода позивача із діями відповідача, які виразились у складанні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.

Матеріалами касаційної скарги та судовими рішеннями встановлено, та не заперечується позивачем, що про порушення свого права він фактично дізнався 11 листопада 2018 року, після оголошення йому інспектором поліції оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, від отримання якої він відмовився.

Отже, є всі підстави стверджувати про наявність у позивача можливості для звернення до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у строки встановленні статтею 289 КУпАП, оскільки факт відмови від отримання вказаної постанови на місті та у день її складання не є обставиною яка може засвідчити неналежність повідомлення скаржника про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція, щодо обрахунку строків встановлених для звернення до суду за захистом прав у справах про адміністративні правопорушення висловлена Верховним Судом у постанові від 18 січня 2019 року у справі №576/1434/17.

Таким чином, правильним є висновок суду першої та апеляційної інстанцій, що адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області лейтенанта поліції Батовського А. Г. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення, поданий поза межами строку звернення до суду з позовом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статею, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 19 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі №686/3999/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. В. Білак

А. Г. Загороднюк

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду