Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.08.2020 року у справі №420/1819/20

УХВАЛА

02 грудня 2020 року

Київ

справа № 420/1819/20

адміністративне провадження № К/9901/27616/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №420/1819/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛТРАНС-ПІВДЕНЬ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС), направлена до суду поштою 23.10.2020.

Одночасно ГУ ДПС було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подана в межах строку, передбаченого Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для оскарження судових рішень, натомість, касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 07.08.2020 з підстав, встановлених статтею 332 КАС України. Скаржник звертає увагу, що строки на касаційне оскарження судових рішень є продовженими відповідно до Закону України від
30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - ~law10~) і ГУ ДПС не втратив інтерес у вирішенні судового спору на користь держави, а тому просить його поновити. Зазначає, що у зв'язку з ростом чисельності випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 серед працівників відповідача контролюючий орган не може в повній мірі виконувати покладені на нього функції у визначенні процесуальні строки.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 29.10.2020 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали повідомити інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження. Також, у зв'язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, запропонував надати суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України.

На виконання вимог цієї ухвали від ГУ ДПС 16.11.2020 надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якій заявлено клопотання про поновлення строку. Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що у зв'язку з ростом чисельності випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом серед працівників відповідача контролюючий орган не може оперативно та повноцінно здійснювати свою безпосередню діяльність, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення. Крім того, просить врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (змінами та доповненнями) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин. Скаржник звертає увагу, що строки на касаційне оскарження судових рішень є продовженими відповідно до ~law11~ і ГУ ДПС не втратив інтерес у вирішенні судового спору на користь держави, а тому просить його поновити. Отже, з метою реалізації права на касаційне оскарження ГУ ДПС було повторно подано касаційну скаргу.

Отже, фактично, зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Верховний Суд звертав увагу скаржника про незмістовність його доводів із посиланням на норми ~law12~, оскільки, 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - ~law13~) який запровадив механізм поновлення строку виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії пов'язане з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Однак, клопотання не містить обґрунтування та доказів, що неможливість подання касаційної скарги у більш короткі строки (без зайвих зволікань) з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги (17.08.2020), зумовлено обмеженнями впровадженими у зв'язку з карантином. Формальне посилання на ріст чисельності випадків захворювання на COVID-19 серед працівників відповідача на підтвердження чого долучені тести на COVID-19 від 07.11.2020 працівника ОСОБА_1 та від 08.11.2020 працівника ОСОБА_2, не може бути підставою для визнання причин пропуску строку поважними, оскільки, по-перше, пропуск строку відбувся до дат, зазначених у результатах досліджень, а по-друге, з огляду на надану виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, окрім ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають право представляти інтереси ГУ ДПС в судах України (самопредставництво суб'єкта владних повноважень) ще велика кількість осіб, серед яких є ОСОБА_3, яким і було підписано як вперше подану касаційну скаргу так і подану вдруге.

Більш того, з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 і наступні постанови, якими до цієї постанови внесені зміни, запроваджені заходи не стосуються діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Колегія суддів вважає, що у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, оскільки з моменту виготовлення повного тексту судового рішення апеляційної інстанції (16.07.2020) і до моменту подання цієї касаційної скарги (23.10.2020) минуло майже три місяці, а з моменту отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги (17.08.2020) і до моменту подання цієї касаційної скарги (23.10.2020) минуло більше двох місяців. І з огляду на вищенаведені обставини, саме скаржником не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, що стало підставою для повернення попередньої касаційної скарги у цій справі.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до касаційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто, такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною 3 статті 3, пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від
27.04.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
08.07.2020 у справі №420/1819/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛТРАНС-ПІВДЕНЬ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. М. Гімон Л. І. Бившева Є. А. Усенко