Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2019 року у справі №620/109/19

УХВАЛА

01 липня 2019 року

м. Київ

справа №620/109/19

адміністративне провадження №К/9901/14630/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Монтаж Буденерго" до Державної фіскальної служби України (ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
22.04.2019, адміністративний позов задоволений: визнане протиправним та скасоване рішення від 26.12.2018 № 1035163/42095262 Головного управління ДФС у Чернігівській області про відмову у реєстрації податкової накладної від
07.12.2018 № 2, виписаної ТОВ "Монтаж Буденерго", в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07.12.2018 № 2, виписану ТОВ "Монтаж Буденерго", днем її подачі - 07.12.2018.

Державна фіскальна служба України, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області подали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Верховний Суд ухвалою від 28.05.2019 касаційну скаргу відповідачів залишив без руху як таку, що не відповідала вимогам частини 4 статті 330 КАС України: до касаційної скарги відповідачі не додали документ про сплату судового збору. Крім того, вищезазначеною ухвалою Верховного Суду було зазначено, що кожний із учасників справи має звернутися до суду касаційної інстанції з окремою касаційною скаргою, яка має відповідати вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, у справі подано одну касаційну скаргу, яку підписав представник відповідачів Ананко Ю. М.

У межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 28.05.2019, від Головного управління ДФС у Чернігівській області на адресу суду надійшло платіжне доручення від 06.05.2019 №933, яким судовий збір сплачено у розмірі 7684,00 грн, а також окрема касаційна скарга, підписана представником Головного управління ДФС у Чернігівській області Ю. М. Ананко.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, дійшли висновку, що рішення від 26.12.2018 №1035163/42095262 Головного управління ДФС у Чернігівській області про відмову у реєстрації податкової накладної від
07.12.2018 №2 є неправомірним, оскільки ТОВ "Монтаж Буденерго" надало документи, які підтверджують факт господарської операції, на яку виписана податкова накладна, кількісні та вартісні показники цієї господарської операції, в тому числі, суму податку на додану вартість в ціні послуг (35485,01 грн) (договір про надання послуг по поточному ремонту покрівлі, укладений з ДП "НАЕК" " Енергоатом ", ВП "Атомремонтсервіс", від 18.10.2018 №13-127-11-18-00685; дефектний акт № 141, який є додатком №1 до вказаного договору; договірну ціну, що є додатком №2 до вказаного договору; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи; підсумкову відомість ресурсів по об'єкту; договори з виконавцями будівельних робіт, договір на поставку матеріальних цінностей та видаткову накладну до нього; виписки по банківських рахунках; оборотно-сальдову відомість по рахунку 361; копії дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки).

Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не наведені.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані Головним управлінням ДФС у Чернігівській області судові рішення прийняті у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області слід відмовити.

Крім того, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0405342571662) копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримана представником ДФС України 04.06.2019.

У межах строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 28.05.2019 ДФС України не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга ДФС України підлягає поверненню.

Керуючись статями 12, 169, 248, пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Державній фіскальній службі України надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги Державної фіскальної служби України не позбавляє права повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду