Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №520/2049/19

УХВАЛА

01 липня 2019 року

Київ

справа №520/2049/19

адміністративне провадження №К/9901/17262/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті у місячний строк рішення стосовно призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975;

- визнати протиправним та скасувати п. 41 протоколу від 09 листопада 2018 року № 111 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", в Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, та Наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530;

- зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" в Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, та Наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 на підставі довідки МСЕК від 15 липня 2015 року, згідно якої позивач визнаний інвалідом III групи при повторному огляді з 01 серпня 2015 року;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення;

- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 27 березня 2019 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував п. 41 протоколу від 09 листопада 2018 року № 111 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов'язав Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" в Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, та Наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530.

Зобов'язав Міністерство оборони України повторно розглянути документи, надані Харківським обласним військовим комісаріатом, щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, та Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 на підставі довідки МСЕК від 15 липня 2015 року, згідно якої позивач визнаний інвалідом III групи при повторному огляді з 01 серпня 2015 року, з урахуванням висновків суду та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 червня 2019 року скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 18 червня 2019 року ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року і задовольнити адміністративний позов.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки ця скарга не відповідає вимогам ст. 328 КАС України, з огляду на таке.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічна законодавча норма закріплена в ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 13 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених ч. 1 ст. 328 КАС України.

Нормами ч. 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених ч. 4 ст. 257 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження, та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року. Предметом розгляду в цій справі є скасування протоколу, визнання бездіяльності Міністерства оборони України протиправною та зобов'язання відповідачів вчинити дії.

Тобто така справа відповідно до ст. 12 КАС України віднесена до категорії справ незначної складності.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У даному випадку передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткових обставин та фундаментальних правових проблем не встановлено. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 750/5074/17).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Виходячи з того, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін