Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №320/53/19

УХВАЛА

01 липня 2019 року

Київ

справа №320/53/19

адміністративне провадження №К/9901/17573/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Шарапи В. М., Саприкіної І. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року

у справі № 320/53/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

УСТАНОВИЛ:

У січні 2019 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м.

Києві щодо зменшення основного розміру пенсій ОСОБА_1 з 86% до 70 % від суми грошового забезпечення та зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 86% від суми грошового забезпечення згідно зі ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01 січня 2018 року з врахуванням проведених раніше виплат; визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 лише 50% суми підвищення пенсій та зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії ОСОБА_1, перерахованої згідно зі ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01 січня 2018 року; стягнути з ГУ ПФУ в м. Києві на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19800,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсотка грошового забезпечення з 86% до 70% при обчисленні основного розміру пенсії. Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 86% грошового забезпечення з врахуванням проведених раніше виплат та здійснити відповідні виплати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Зокрема судом апеляційної інстанції ухвалено (далі по тексту резолютивної частини постанови апеляційної інстанції):

"Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року - змінити та доповнити резолютивну частину судового рішення, виклавши в наступній редакції:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсотка грошового забезпечення з 86% до 70% при обчисленні та виплаті основного розміру пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 86% грошового забезпечення з врахуванням проведених раніше виплат та здійснити відповідні виплати.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100% суми підвищення ОСОБА_1 пенсії, перерахованої відповідно до ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01 січня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 900 гривень 00 копійок".

24 червня 2019 року відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року.

Предметом розгляду цієї справи є оскарження фізичною особою дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо зменшення основного розміру пенсій.

Частиною 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Аналіз наведених норм в контексті правовідносин, що є предметом дослідження, свідчить про те, що в даному випадку оскаржується рішення суду, постановлене в справі незначної складності.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Вищенаведене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до ст. 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Аналогічні правові позиції викладені в ухвалах Верховного Суду у справі №0940/1790/18 від 14 травня 2019 року, у справі № 560/4522/18 від 20 червня 2019 року, у справі №0940/2269/18 від 14 червня 2019 року.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі № 320/53/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді І. В. Саприкіна

В. М. Шарапа