Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 02.04.2019 року у справі №2240/3391/18 Ухвала КАС ВП від 02.04.2019 року у справі №2240/3...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.04.2019 року у справі №2240/3391/18



УХВАЛА

30 травня 2019 року

м. Київ

справа №2240/3391/18

адміністративне провадження №К/9901/14732/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
14.02.2019, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 20.08.2018 № 0128351308 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 20.08.2018 №Ю-0128311308.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від
27.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
14.02.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 1 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 22.10.2018 відкрив провадження в цій адміністративній справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 20.08.2018 № 0128351308 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасно нарахування єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 31528,26
грн.
від 20.08.2018 №Ю-0128311308.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції виходили з того, що зобов'язання зі сплати єдиного внеску позивачем виконані вчасно, у встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) термін. Помилка, допущена позивачем у звіті з єдиного внеску з юридичних осіб за березень 2015 року при визначенні суми єдиного соціального внеску (сума внеску визначена без застосування понижуючого коефіцієнту, на застосування якого позивач мав право), викликана не відповідністю форми звітності такому праву позивача (у звітності була відсутня графа для розрахунку суми єдиного внеску із застосуванням понижуючого коефіцієнта), не є правопорушенням у розумінні ~law8~. Визначена позивачем сума грошового зобов'язання за березень 2015 року перерахована до бюджету у визначений законом строк та у повному обсязі. Помилка, яка виникла при обрахунку сум єдиного внеску без врахування понижуючого коефіцієнту, що призвело до автоматично неправильного розрахунку по ЄСВ, яка в подальшому була виправлена позивачем у звіті за квітень 2015 року, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного внеску. Право позивача на застосування понижуючого коефіцієнта при визначенні суми грошового зобов'язання за березень 2015 року відповідач не оспорює.

Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо цього.

Правова позиція судів першої та апеляційної інстанцій відповідає правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду від 22.08.2018 №К/9901/11849/18 (справа № 804/15667/15).

З огляду на викладене є підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини 1 , частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати