Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2019 року у справі №806/206/18

УХВАЛА

26 квітня 2019 року

Київ

справа №806/206/18

провадження №К/9901/11603/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, за участю особи, яка зверталась з апеляційною скаргою - Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, -

установив:

ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Коростенського районного сектору управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі ОСОБА_3 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі паперової книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

- зобов'язати відповідача видати ії неповнолітньому сину, ОСОБА_3,2001 року народження, у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без надання згоди на обробку персональних даних, передачі будь-яких персональних даних про дитину і про її батьків до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР;

- зобов'язати Коростенський районний відділ управління Державної міграційної служби України в Житомирській області вести паспортний облік її дитини за раніше встановленими формами виключно за прізвищем, іменем та по батькові (ст. 28, 294, 296 Цивільного кодексу України на паперових носіях (при потребі використовувати інформацію щодо дитини обмеженого переліку: місце фактичного проживання, дата та рік народження, місце роботи, навчання, служби)).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
03.04.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Коростенського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. Зобов'язано Коростенський районний відділ управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, серед інших, типові справи.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:

1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;

2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.

Верховний Суд враховує, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.09.2018, прийнятої за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, а доводи касаційної скарги не містять обґрунтування щодо наявності у даному випадку обставин, визначених частиною 2 статті 291 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 291, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
03.04.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, за участю особи, яка зверталась з апеляційною скаргою - Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх