Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2018 року у справі №813/5061/17

УХВАЛА

27 квітня 2018 року

Київ

справа №813/5061/17

адміністративне провадження №К/9901/48886/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від
28.03.2018 у справі №813/5061/17 за позовом ОСОБА_3 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_3 звернувся до адміністративного суду з позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року задоволено повністю адміністративний позов.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило таке рішення в апеляційному порядку, внаслідок чого ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 скаргу повернуто судом з підстав не підтвердження наявності у начальника Галицького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області права підпису апеляційної скарги.

Вважаючи таку ухвалу постановленою з порушенням вимог процесуального закону, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало касаційну скаргу.

24.04.2018 касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі йдеться про те, що суд апеляційної інстанції не врахував що Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова припинено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2017 №821 шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке є правонаступником зазначеного територіального органу Пенсійного фонду України.

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

За приписами частини 3 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначені у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що апеляційна скарга підписана начальником Галицького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, проте до неї не було додано жодного документа про підтвердження повноважень начальника відділу обслуговування громадян на підписання апеляційної скарги від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу у зв'язку з відсутністю належно оформленого доказу про наявність у вказаної особи права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вірно застосував положення пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №813/5061/17 за позовом ОСОБА_3 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.........................................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб,

Судді Верховного Суду