Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2018 року у справі №813/4162/17

УХВАЛА

27 квітня 2018 року

Київ

справа №813/4162/17

адміністративне провадження №К/9901/48807/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від
19.03.2018 у справі №813/4162/17 за позовом ОСОБА_2 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_2 звернулася до адміністративного суду з позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про зобов'язання вчинити дії.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 11.01.2018 позовні вимоги задовольнив.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило таке рішення в апеляційному порядку, внаслідок чого ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 скаргу повернуто судом з підстав не виконання вимог ухвали апеляційного суду від 09.02.2018 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, не відповідності апеляційної скарги вимогам частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Вважаючи таку ухвалу постановленою з порушенням вимог процесуального закону, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало касаційну скаргу.

23.04.2018 касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі йдеться про те, що суд апеляційної інстанції не врахував що бюджетом Пенсійного фонду України на 2018 рік не передбачено коштів на сплату судового збору. Згідно частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке.

Відповідно до статті 133 КАС України у редакції, чинній до внесення змін ~law17~, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як видно з оскарженого судового рішення, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору виходив із того, що

підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан скаржника. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Право на звільнення від сплати судового збору мають у тому числі і бюджетні установи, однак, якщо вони діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів вважає, що оскаржене рішення є слушним, обґрунтованим і таким, що ґрунтується на законі. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі №813/4162/17 за позовом ОСОБА_2 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.........................................

Л.Л. Мороз

Т.О. Анцупова

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду