Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.09.2019 року у справі №620/1137/19

УХВАЛА

29 серпня 2019 року

Київ

справа №620/1137/19

адміністративне провадження №К/9901/24545/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі № 620/1137/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ПФУ в Чернігівській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про те, що в основні постійні види грошового забезпечення, з яких обраховується пенсія, не входять матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку та премії;

- зобов'язати відповідача включити одноразові додаткові види грошового забезпечення, компенсації за невикористану відпустку та премії до переліку складових грошового забезпечення, які враховуються для виплати пенсії і повинні вноситись у довідку про грошове забезпечення для обчислення пенсії;

- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю пенсійних виплат з 01.01.2019 до моменту вирішення спору судом;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача, в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ПФУ в Чернігівській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1, в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що полягають у обмеженні з 01 січня 2019 року виплати ОСОБА_1 пенсії до розміру десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року залишено без змін.

Відповідач, не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 28.08.2019.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, предметом позовних вимог у справі є перерахунок і виплата пенсії.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття провадження по справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно пункту 10 частини 6 статті 12 КАС для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження, справа в силу приписів п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "-г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

При цьому, доводи касаційної скарги у даній справі стосуються правильності застосування норм матеріального права у конкретно визначених правовідносинах щодо окремо взятої особи і не стосуються питань права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене по справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі № 620/1137/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис) Л. В. Тацій

Суддя (підпис) А. І. Рибачук

Суддя (підпис) С. Г. Стеценко