Історія справи
Ухвала КАС ВП від 01.09.2019 року у справі №320/6307/18

УХВАЛА29 серпня 2019 рокуКиївсправа №320/6307/18адміністративне провадження №К/9901/23447/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Усенко Є. А.,суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від15.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
09.07.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мебіус груп" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,УСТАНОВИЛ:Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Києво-Святошинського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 17.09.2018 №0089475402/1139 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування штрафу у розмірі 29 011,52 грн. та пені у розмірі 20 114,33 грн. за період з 22.09.2015 до 03.06.2016; в іншій частині позовних вимог відмовлено.Головне управління ДФС у Київській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, в якій просить скасувати ці судові рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина
3 статті
2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною
1 статті
13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Відповідно до частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України.Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.Згідно з пунктом
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.Відповідно до пункту
6 частини
6 статті
12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є вимоги про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування штрафу та пені в загальному розмірі 49 125,85 грн. Ця справа відповідно до критерію, встановленого вище наведеною нормою, є справою незначної складності.Обставин, які б виключали можливість застосування положень частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України, судом касаційної інстанції не встановлено. У касаційній скарзі посилань на наявність відповідних обставин немає.Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Враховуючи, що судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.Керуючись статтями
12,
248,
328,
333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019.Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................Є. А. Усенко
М. М. ГімонМ. Б. Гусак,Судді Верховного Суду