Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.06.2021 року у справі №420/2802/20

УХВАЛА

30 липня 2021 року

м. Київ

справа № 420/2802/20

адміністративне провадження № К/9901/26897/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українипро визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03 березня 2020 року №154 "Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04 березня 2020 року №181 о/с в частині звільнення його зі служби в поліції; поновити його на посаді інспектора взводу № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 04 березня 2020 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 15
000,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 03 березня 2020 року № 154 "Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині притягнення інспектора взводу № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 04 березня 2020 року №181 о/с "Про особовий склад" в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 04 березня 2020 року. Поновлено позивача на службі в поліції лейтенанта ОСОБА_1 інспектора взводу №1 роти №8 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 04 березня 2020 року. Зобов'язано Департамент патрульної поліції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04 березня по 24 грудня 2020 року.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у позові.

Предметом спору у цій справі є правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та поновлення його на роботі в органах поліції.

16 липня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а " - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною 4 статті 328 КАС України.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.

Верховний Суд відхиляє аргументи заявника про винятковість цієї справи, так як ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає винятковість цієї справи, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права. Лише загальні посилання на положення пункту "в" частини 5 статті 328 КАС України, тривалість часу роботи в правоохоронних органах і "..іншого за професією не вміє", за відсутності вмотивованих підстав не свідчить про винятковість цієї справи.

Крім того, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду представник ОСОБА_1 - адвокат Кешкеній Д. С. вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, ще 10 червня 2021 року та 02 липня 2021 року, які йому повернуто ухвалами Верховного Суду від 24 червня 2021 року та від 13 липня 2021 року через використання представником заявника не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду. Втретє скаргу подано без зазначення відповідного обґрунтування щодо наявності виняткових підстав, визначених статтею 328 КАС України, що свідчить про формальність дій представника ОСОБА_1 щодо реалізації ним права на касаційне оскарження.

Інші аргументи скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, неповного з'ясування ним обставин справи та переоцінки доказів, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Суд зазначає, що за приписами частини 2 статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а заявник обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, які заявник не зазначив, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська