Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.08.2019 року у справі №580/396/19

УХВАЛА

01 серпня 2019 року

Київ

справа №580/396/19

адміністративне провадження №К/9901/21271/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року та постанову шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі №580/396/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа: Інспекція з державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними і скасування актів та зобов'язання вчинити певні дії

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати протиправними та скасувати акт форми Н-5* від 4 січня 2019 року розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 2 червня 2017 року та акт форми НТ* від 4 січня 2019 року №91 про нещасний випадок невиробничого характеру; зобов'язати відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем, зазначивши, що цей випадок пов'язаний з виконанням службових обов'язків; зобов'язати відповідача за наслідками нещасного випадку, скласти акт про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків за формою Н-1*.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Однак, пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу проходження позивачем публічної служби.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач служить у поліції Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області. Він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні ~law14~, а відтак ця справа належить до справ незначної складності. Крім того, справу №580/396/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області третя особа: Інспекція з державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними і скасування актів та зобов'язання вчинити певні дії судами розглянуто в порядку спрощеного провадження.

У поданій касаційній скарзі позивач зазначає, що зазначена касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, оскільки буде вирішено питання про віднесення позивача до категорії інваліда війни та отримання відповідних виплат.

Однак, скаржником не обґрунтовано в чому подана ним касаційна скарга розвиватиме право або сприятиме однаковому тлумаченню закону.

Посилання Верховного Суду на застосування критеріїв незначної складності, як зазначив ЄСПЛ у рішенні "Азюковська проти України", не є порушенням права особи на доступ до суду в контексті вимог статті 6 (1) Конвенції, оскільки умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства, можуть бути суворіші ніж для звичайної заяви.

У касаційній скарзі за зверненням ОСОБА_1 не продемонстровано наявності інших виключних обставин, які за положенням пункту 2 частини 1 статті 328 КАС України можуть вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року та постанову шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі №580/396/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

М. В. Білак

О. А. Губська

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду