УХВАЛА

26 червня 2018 року

Київ

справа №815/6468/15

адміністративне провадження №К/9901/45123/18 №К/9901/45130/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., під час розгляду в письмовому провадженні у касаційному порядку справи № 815/6468/15

за позовом Южненської міської ради Одеської області

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Рогачка Павла Олександровича, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції

треті особи Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, фізична особа - підприємець ОСОБА_5, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області

про скасування рішення та про відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна,

за касаційними скаргами Южненської міської ради Одеської області та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась Южненська міська рада Одеської області (далі - Позивач, або Южненська міська рада) з адміністративним позовом, з урахуванням уточнень, до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Рогачко Павла Олександровича (далі - Відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.), Головне територіальне управління юстиції в Одеській області (далі - ГТУЮ в Одеській області), фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5, про скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Рогачко Павла Олександровича від 19 серпня 2015 року індексний номер: 23784630 про державну реєстрацію права власності на торгівельний майдан по реалізації квіткової продукції, що розташований: АДРЕСА_1, за суб'єктом ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) та про відкриття розділу у Державному реєстрі речових права нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майно.

Постановою від 07 квітня 2016 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року апеляційні скарги Южненської міської ради Одеської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суд від 07 квітня 2016 року - скасовано, а провадження по справі закрито.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Крім того, позивачу роз'яснено право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

На ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року до суду надійшли касаційні скарги Южненської міської ради Одеської області та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, в яких скаржники, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, порушують питання про її скасування та просять задовольнити позов повністю.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року та 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/6468/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційні скарги, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Суддя-доповідач Берназюк Я.О. ухвалою від 18 червня 2018 року прийняв до свого провадження адміністративну справу та призначив її до розгляду ухвалою від 25 червня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 26 червня 2018 року.

В обґрунтування касаційної скарги скаржники зазначають, що вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки апеляційний суд в ухвалі погодився із висновком суду першої інстанції про правомірність дій державного реєстратора, тобто визнав законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в зазначеній частині, але в супереч вимогам частини 2 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції у справі, замість визнання її нечинною.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини 6 статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010 прийшов до наступних висновків. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держава відповідає перед людиною.

Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23,24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" ( № 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).

Крім того, Європейський суд з прав людини у Рішенні від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держави-учасниці організувати їхню судову систему в такий спосіб, щоб їхні суди і трибунали виконували кожну зі своїх функцій (пункт 44), притаманну відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Керуючись статтями 341, 345, 346, 347, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Справу № 815/6468/15 за позовом Южненської міської ради Одеської області до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Рогачка Павла Олександровича, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції треті особи фізична особа - підприємець ОСОБА_3, фізична особа - підприємець ОСОБА_5, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області про скасування рішення та про відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко