Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.06.2020 року у справі №640/12999/19

УХВАЛА

26 травня 2020 року

Київ

справа №640/12999/19

адміністративне провадження №К/9901/13323/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В. П.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

перевіривши касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі №640/12999/19 за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 3.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі №640/12999/19, предметом розгляду якої є правомірність рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 № UA100120/2019/000012/2.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 3.10.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020, у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Київська митниця Держмитслужби із зазначеними судовими рішеннями не погодилась, подала касаційну скаргу.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених положень КАС України дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, однак лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Поняття справи незначної складності (малозначної справи) міститься у пункті 20 частини 1 статті 4 КАС України, а пункті 20 частини 1 статті 4 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ цієї категорії, який, втім, не є вичерпним.

Так, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є також такі, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у переліку, наведеному у частині 6 статті 12 КАС України, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

КАС України визначає дві форми адміністративного судочинства: загальну і спрощену. Усі справи умовно поділені на три групи: до першої віднесені ті, що обов'язково мають розглядатися у загальному позовному провадженні (частина 4 статті 12 КАС України); другу групу справ складають ті, що в силу закону визнані справами незначної складності (частина 6 статті 12 КАС України). Розгляд решти справ, що не віднесені до жодної з означених груп, у тому чи іншому провадженні, залишено на розсуд суду. При цьому умови віднесення справ до тієї чи іншої категорії, визначаються Кодексом (частина 5 статті 12 КАС України).

Згідно з приписами частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком тих, що визначені частиною 4 статті 257 КАС України.

Так, за змістом пункту 4 частини 4 статті 12, пункту 4 частини 4 статті 257 КАС України виключно за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 березня 2020 року (К/9901/30593/19) сформульовано правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні ~law24~ є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Відповідно, у цій справі, для визначення форми адміністративного судочинства, за якою вона підлягає розгляду (спрощене чи загальне позовне провадження) має значення різниця саме митних платежів, які позивач має сплатити на підставі рішення про коригування митної вартості, а також характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників.

Верховним Судом також досліджено і взято до уваги: ціну позову та його предмет, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства. Наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність даної справи.

Крім того, посилання скаржника на висновки, викладені у низці судових рішень Верховного Суду, є безпідставним, адже обставини у справах, предметом оскарження в яких є рішення митного органу про коригування митної вартості товару, у кожному конкретному випадку є відмінними.

В решті, відповідач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у цій справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України).

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження за скаргою відповідача належить відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
3.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
22.04.2020 у справі №640/12999/19.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду