Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.06.2020 року у справі №460/972/19

УХВАЛА

01 червня 2020 року

Київ

справа №460/972/19

адміністративне провадження №К/9901/13341/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання неправомірним та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Рівненській області щодо звільнення ОСОБА_1;

- визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 22.03.2019 №69 о/с "По особовому складу" про унесення часткових змін до наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 05.06.2018 №108 о/с в частині звільнення капрала поліції ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції 21.03.2019, а також сам наказ про звільнення;

- поновити капрала поліції ОСОБА_1, поліцейського ізолятора тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Рівненській області, на службі в Національній поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.03.2019 по час постановлення судом рішення.

- визнати протиправними та здійсненими з порушенням положень Конституції України і Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод дії Головного управління Національної поліції в Рівненській області щодо результатів службового розслідування за фактами дослідження приватних телефонних розмов, незалежно від встановлення чи не встановлення осіб, які вели ці розмови;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області №87 від 29.01.2019 про оголошення догани ОСОБА_1, як такий, який винесений з порушенням конституційних прав та прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод ОСОБА_1;

- визнати неправомірним висновок Атестаційної комісії про службову невідповідність ОСОБА_1.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, 19 травня 2020 року скаржник направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу засобами поштового зв'язку.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, як відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

- особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

- справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

- суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частиною 4 статті 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби на посаді поліцейського слідчого ізолятора тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Рівненській області у званні капрала поліції.

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались, відносяться до справ незначної складності.

Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України (в чинній редакції), крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання неправомірним та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко