Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.06.2020 року у справі №340/2035/19

УХВАЛА

01 червня 2020 року

Київ

справа №340/2035/19

адміністративне провадження №К/9901/13651/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградської окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, начальника сектору кадрового забезпечення Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Кот Вікторії Віталіївни, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, начальника сектору кадрового забезпечення Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Кот Вікторії Віталіївни, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо недоплаченого грошового забезпечення з індексацією у 2015 році;

- визнати незаконними дії Кот Вікторії Віталіївни, начальника сектору кадрового забезпечення Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо невиконання норм спеціального та трудового законодавства про оплату праці відносно позивача;

- визнати відповідачем Гайворонський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області у порядку процесуального правонаступництва;

- стягнути на користь позивача недоплачену надбавку за вислугу років у розмірі 35% від суми посадового окладу та спеціального звання з 5 серпня 2015 року по 06 листопада 2015 року, розрахунок зазначеного періоду провести щомісячно;

- стягнути на користь позивача недоплачену надбавку за особливо важливі звання (ос/умови) у розмірі 90 % від суми посадового окладу, спеціального звання та надбавки за вислугу років 35 % із 5 серпня 2015 року по 06 листопада 2015 року, розрахунок зазначеного періоду провести щомісячно;

- стягнути на користь позивача недоплачену премію за 2015 рік, врахувавши встановлений начальником Гайворонського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справи України в Кіровоградській області розмір премії 72,95 % від суми посадового окладу, спеціального звання, надбавки за вислугу років та надбавки за особливо важливі завдання (ос/умови) до затвердженого Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу ОВС Гайворонського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області на 2015 рік, розрахунок премії, яка входить до складового грошового забезпечення позивача, провести помісячно;

- стягнути на користь позивача недоплачену індексацію до грошового забезпечення за 2015 рік, як компенсаторну виплату гарантовану державою, в зв'язку з подорожчанням споживчих товарів і послуг, врахувавши місяць лютий 2015 базовим, розрахунок індексації провести помісячно;

- зобов'язати Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області в місячний строк, з дня набрання законної сили рішенням суду, подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Кіровоградської окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 23 травня 2020 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, як відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

- особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

- справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

- суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частиною 4 статті 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області у званні капітана міліції.

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались, відносяться до справ незначної складності.

Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України (в чинній редакції), крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградської окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, начальника сектору кадрового забезпечення Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Кот Вікторії Віталіївни, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко