Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.04.2021 року у справі №560/4635/20

УХВАЛА

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 560/4635/20

адміністративне провадження № К/9901/9075/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Загороднюка А. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини А1538 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року

у справі №560/4635/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1538 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А1538 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини А1538 щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 вересня 2018 року по 04 червня 2020 року.

- стягнуто з Військової частини А1538 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 вересня 2018 року по 04 червня 2020 року в розмірі 4456 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн 58 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа №560/4635/20 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке обґрунтування зазначених винятків, з урахуванням яких, оскаржуване судове рішення може бути переглянуте Верховним Судом. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм законодавства.

Так, пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судових рішень, що не підлягають касаційному оскарженню судом касаційної інстанції лише у разі, якщо скаржником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а " - "г" цієї правової норми.

Однак, відповідачем таких винятків не зазначено, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Суд звертає увагу скаржника на те, що посилання у касаційній скарзі на частину 4 статті 328 КАС України без зазначення винятків, з урахуванням яких, оскаржуване судове рішення може бути переглянуте Верховним Судом (у розумінні пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України) не може вважатись достатнім для відкриття касаційного провадження у справі, яка була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини А1538 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі №560/4635/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена..................................................

Ж. М. Мельник-Томенко А. В. Жук

А. Г. Загороднюк

Судді Верховного Суду