Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №826/22058/15

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

31.01.2018 Київ К/9901/3755/17 826/22058/15 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
28.11.2017 у справі № 826/22058/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Київінвестбуд" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Компанія Київінвестбуд" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2015 №
0028971503.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 18.08.2017 позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.11.2017 (повний текст складено 28.11.2017) залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2017 без змін.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась 14.12.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017.

Верховний Суд ухвалою від 05.01.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин 4 та 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), з огляду на ненадання документу, який належним чином підтверджує повноваження представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу, а також документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 05.01.2018 була отримана відповідачем
11.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102921725474.

На виконання вимог ухвали від 05.01.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документу про сплату судового збору та документи, які підтверджують повноваження представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору.

У підтвердження обставин щодо відсутності фінансової можливості здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги скаржником надано службову записку від 11.01.2018 щодо відсутності кошторису за 2018 рік.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, чинній на момент розгляду клопотання про продовження процесуального строку) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Лише наявність об'єктивних та непереборних обставин, які перешкоджають вчиненню процесуальних дій в межах встановленого ухвалою суду строку може бути підставою для продовження такого строку.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Згідно з абзацом 2 пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися об'єктивною підставою для продовження встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Податковим органом не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України безпосередньо у справі №826/22058/15.

Крім того, скаржником не зазначено в який строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали від 05.01.2018 про залишення касаційної скарги без руху в частині надання документу про сплату судового збору не виконано.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 121,332, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №826/22058/15.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі № 826/22058/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Київінвестбуд" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна