Ми звикли чути, що корупція є основною проблемою судів, але це не так…

Довіра в судах заробляється роками, якщо не століттями і далеко не завжди залежить від реальних знань, тому легко може бути втрачена в один невірний момент.

Безумовно, революція гідності багато що змінила. Однак, довіра до судів сьогодні залишається на низькому рівні. Громадяни негативно оцінюють судову реформу, вважаючи, що суди корумповані та обслуговують інтереси олігархів. Для всіх нас авторитет судової системи має бути у пріоритеті, тому що без неї неможливо успішно реалізувати будь-які реформи та перетворення.

При визначенні проблем та недоліків у роботі судів українці найчастіше згадують корупцію, з чим я категорично не погоджуюся і постараюся вам це донести.

Сьогодні дуже неоднозначні відносини бізнесу з контролюючими органами та відмінна риса – це непередбачуваність. Наприклад, новий тренд «українською» - визнання компаній ризиковими. І якщо оскарження результатів податкових перевірок – це процес, у якому компанія повноцінно може продовжувати вести господарську діяльність, а при визнанні компанії ризиковою повністю блокує життєдіяльність, автоматично ризиковими визначаються контрагенти, це критичне для ділової репутації. Бізнес не може виконувати договірні зобов'язання через систему блокування податкових накладних, відповідно підприємство зазнає як фінансових збитків, так і репутаційних втрат.

1. Постанова Пятого административного апелляционного суду від 09.08.2020 року, по справі № 420/3667/20

ТОВ, звернулося до суда з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області

- зобов'язати Податкову Службу виключити ТОВ з переліку ризикових платників податків шляхом прийняття відповідного рішення.

На виконання вимог податкового органу, ТОВ направили пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями про господарську діяльність підприємства щодо виконання договору з контрагентом, та додали первинні документи але податковий орган відмовим у реєстрації податкових накладних.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що у зв'язку з на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок N 1165). У зв'язку з цим кожна податкова накладна/розрахунок коригування, які будуть направлені на реєстрацію до ЄРПН, будуть зупинені, а покупці позивача не зможуть своєчасно сформувати податковий кредит та відмовляться від подальшої співпраці. Такі обставини можуть паралізувати господарську діяльність підприємства, що призведе до непомірних економічних збитків та неможливості виплачувати заробітну плату працівникам.

Суд першої і апеляційної інстанції перевіривши матеріали справи, задовольнив позовні вимоги до податкової служби, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, в силу наведених висновків суду, рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області рішення з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства. Відповідачем не надано належних та достатніх доказів правомірності оскаржуваного рішення.

Позовні вимоги ТОВ повністю були судом задоволені.

Отже, скасувати рішення про ризиковий статус за допомогою суду можна, але скільки зусиль не докладали платники податків для скасування такого рішення в окремих випадках, після виконання судового рішення податкові органи через короткий проміжок часу приймають нові рішення, якими знову відносять підприємства до ризикових.

Таким чином, суди найчастіше стають на бік платника податків. Але тут необхідно розуміти, що на сьогоднішній день система моніторингу відповідності податкових накладних та критерії оцінки ступеня ризиків все більше переходить у «ручне управління» і основним стає саме людський фактор. Отже, рішення про визнання компанії ризиковою дуже легко відновити. І якщо у контролюючого органу залишилися претензії щодо суті діяльності платника податків, повторне його включення до списку ризикових на підставі «нової податкової інформації» після того, як судове рішення буде виконане – справа кількох днів.

2. Постанова Верховного Суда від 18.08.2021 року по справі № 160/9277/19 про скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" на суму 517 618,80 грн; відшкодування ПДВ на суму 575 133,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №160/4275/19 встановлено що 16.10.2017 Офіс великих платників податків ДФС на підставі п. 73.3 ст. 73, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України звернувся до ДП "Східний ГЗК" із письмовим запитом про надання пояснень та їх документальних підтверджень, який було отримано платником податків. У запиті контролюючий орган повідомив позивача про те, що виявлено недостовірність даних, які містяться у податковій звітності позивача за липень - вересень 2017 року, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на суму 274,8 тис. грн. З даних ЄРПН, даних звітності постачальників товарів (робіт, послуг) видно документально оформлені проведені з порушенням законодавства господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Компанія СТ ГРУП", яке виконувало для позивача підрядні роботи відповідно до договору підряду № 555/05 від 05.07.2016 на суму ПДВ 383,4 тис. грн. Вивчивши дані реєстру податкових накладних, податковий орган дійшов висновку про неможливість встановити, які саме підрядні роботи виконувало для позивача ТОВ "Компанія СТ ГРУП" із штатної чисельністю 1 особа.

Позивач надав податковій первинні бухгалтерські документи, договори, оборотні-сальдові відомості, задекларований податковий кредит з ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг) копії видаткових накладних, акти приймання-передачі, сертифікати походження; первинні документи щодо транспортування товару (товарно-транспортні накладні), а також інформацію про вантажно-розвантажувальні роботи; документально оформлені повноваження осіб на здійснення господарської операції, які безпосередньо здійснювали передачу та одержання товару; витяг із журналу обліку довіреностей; регістри бухгалтерського обліку, до яких внесено інформацію з запитуваних первинних документів; документи, відповідно до яких проводились розрахунки між підприємствами за отримані товари (роботи, послуги); стан розрахунків на початок та кінець періоду взаємовідносин (копії платіжних доручень, векселів, актів взаємозаліку).

Однак податковому органу цього не достатньо, оскільки на підприємстві рахується одна людина.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №160/4275/19 визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків від 26.04.2019 № 959 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "СхідГЗК".

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 160/4275/19 залишено без змін.

Касаційному суду відповідач на підтвердження своєї правової позиції щодо законності наказу на проведення перевірки та, як наслідок, правомірності донарахування позивачу грошових зобов`язань та винесення податкових повідомлень-рішень, належних доказів не представлено.

Відтак є цілком об`єктивні підстави погодитись з правовою позицією судів попередніх інстанцій, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.

3. Рішення Окружного адміністративного суда в м. Києві від 22.11.2021 року справа № 640/1535/20

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Другої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації за підсумками проведення співбесіди від 12 грудня 2019 року, наслідком якого було прийняття Генеральним прокурором наказу від 27 грудня 2019 року №1238-вк про звільнення позивача з займаної посади, оскільки, на думку позивача, кадрову комісію не наділено повноваженнями проводити атестацію прокурорів та робити висновки про проходження атестації або неуспішне проходження атестації прокурорами; члени кадрової комісії не відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим пунктом Порядку роботи кадрових комісій щодо політичної нейтральності, бездоганної репутації, високої професійної та моральної репутації, суспільного авторитету, затвердженим наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року №233.

Також, позивач зазначив, що висновки та мотиви, які покладені кадровою комісією в основу спірного рішення відносно майнового стану позивача є необґрунтованими та протиправними, оскільки озвучена комісією інформація, отримана незаконно з позасудовим втручанням в його особисте життя.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача щодо дискреційних повноважень кадрових комісії та відсутність повноважень суду здійснювати оцінку предмету атестації.

Суд зауважує, що в частині судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейським судом з прав людини висловлено правову позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Крім того, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає оспорюване рішення кадрової комісії №2 від 12 грудня 2019 №25 таким, що не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З таких обставин суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії від 12 грудня 2019 року №25 про неуспішне проходження прокурором атестації та стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 2 949 188,26 грн., а також судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Вироки Вищого антикорупційного суду.

1.8 жовтня 2021 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості, призначивши покарання у 3,5 роки позбавлення волі колишньому керівнику філії АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Згідно з вироком, засуджений також позбавлений права обіймати певні посади на 3 роки та має сплатити штраф. Це перший в історії ВАКС вирок, де згідно з угодою про визнання вини, особа засуджена до реального позбавлення волі, а не отримала умовний термін.

За даними обвинувачення, впродовж листопада – грудня 2019 року директор філії АТ «ДПЗКУ», зловживаючи службовим становищем, без дозволу власника, організував відвантаження зерна, яке знаходилось на балансі державної корпорації для реалізації комерційним структурам. Таким чином посадовець заволодів зерном загальною вартістю майже 15 млн грн, яке належало ДПЗКУ.

Під час розслідування, посадовець визнав свою вину і погодився на угоду зі слідством. Відтак, колишнього очільника філії визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі до шести років. Завдяки угоді директору філії АТ «ДПЗКУ» призначили покарання вдвічі менше за максимальне – три з половиною роки.

Цим вироком ВАКС ще раз підтверджує, що інститут угод в Україні справді працює. Розуміючи невідворотність покарання та оцінюючи результати антикорупційних органів, викриті посадові особи визнають свою провину, укладають угоду, відшкодовують збитки або надають цінні свідчення, за що й мають менш суворе покарання.

2. 7 років позбавлення волі: ВАКС визнав винуватими екс-суддю та його співучасника.

3 лютого 2022 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду ухвалила вирок та визнала винуватими колишнього суддю Голосіївського районного суду Києва та його співучасника.

Екс-суддю визнали винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 368 КК.

Суд призначив йому покарання у виді:

• позбавлення волі строком на 7 років та 6 місяців із позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 роки;
• конфіскації всього майна обвинуваченого.

Іншого співучасника визнали винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК та призначили йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права займатися адвокатською діяльністю строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна обвинуваченого.

ВАКС також застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (замість застави) до набрання вироком законної сили.

Зазначається, що обвинувачених взяли під варту в залі суду.

Тож чому існує недовіра до судової влади? Моє ставлення та повага до судової системи України є моїм власним досвідом. Критика від суспільства виходить по-перше виключно через засоби масової інформації або у разі власних програних справ.

Тоді питання: чому не довели суду і не дали достатніх та обґрунтованих доказів у вашій справі, погодьтеся, змагальність сторін ніхто не скасовував, а вже таланти у кожного свої.

Автор статті: Адвокат Ірина Шаповалова