Головна Блог ... Цікаві судові рішення Релігійні переконання НЕ можуть бути підставою для НЕподання електронної декларації до НАЗК із застосуванням ЕЦП (Монастирищенський рай суд Черкаської області № 702/622/17 від 06.07.2018) Релігійні переконання НЕ можуть бути підставою для...

Релігійні переконання НЕ можуть бути підставою для НЕподання електронної декларації до НАЗК із застосуванням ЕЦП (Монастирищенський рай суд Черкаської області № 702/622/17 від 06.07.2018)

Відключити рекламу
- 0_74761700_1532510494_5b58411eb690c.jpg

Фабула судового акту: У даній справі державного службовця визнано винною та засуджено за ст. 366-1 КК України, а саме за умисне неподання суб’єктом декларування декларації, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», а саме за те, що остання отримавши електронний цифровий підпис та маючи реальну можливість подати декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави за 2016 рік, в порушення вимог ч. 1 ст. 45, п.5-1 Розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» не подала декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави за 2016 рік, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Обвинувачена своєї вини у вчиненні злочину не визнала та вказала, що вона своєчасно подала свою декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до НАЗК за 2016 рік, але не в електронному, а у письмовому виді. На думку обвинуваченої ЕЦП виглядає як набір цифр, а тому в електронній системі ідентифікатор виконує функцію цифрового імені людини, в той же час, норми чинного законодавства гарантують право кожному, хто проживає в Україні, ідентифікувати себе у всіх сферах діяльності за своїми прізвищем, ім’ям та по батькові. Отже, вона має законне право у всіх сферах своєї діяльності використовувати свої прізвище, ім’я та по батькові, які і є її ідентифікуючими ознаками. Вважає, що її ідентифікація як людини за якимись символами і цифрами (ЕЦП), як того вимагає Закон «Про запобігання корупції», є приниженням її гідності та честі. Відповідно до позиції обвинуваченої вона є віруючою людиною, православною християнкою, а тому ідентифікація її як людини, зокрема - як посадової особи, яка подає Декларацію, за якимись цифрами і символами (електронний цифровий підпис), є прямим умисним добровільним зріканням від Бога.

Постановляючи обвинувальний вирок суд вказав, що під час судового розгляду було достовірно встановлено, що обвинувачена достовірно знала про необхідність подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік в електронному вигляді, своєчасно отримала інформаційний носій з електронним цифровим підписом, необхідний для заповнення електронної декларації, таким чином маючи технічну можливість подати декларацію, електронну декларацію не подала, в судовому засіданні повідомила, що не подала та немає наміру подавати електронну декларацію і в подальшому, що спростовує доводи обвинуваченої та захисту про відсутність в її діях складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, який є злочином з формальним складом, відсутність умислу на його вчинення та не виконання стороною обвинувачення ст. 91 КПК України.

При цьому виправдовувальні покази обвинуваченої з приводу відмови в поданні електронної декларації з використанням електронного цифрового підпису в силу її релігійних переконань, спростовуються можливістю отримати цифровий підпис без застосування ідентифікаційного коду, за даними її паспорта, що не суперечить вимогам Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та ст. ст. 201, 296 ЦК України, та подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2016 рік, що обвинуваченою зроблено не було.

Аналізуйте судовий акт: Зайняття посади в органі влади ще недостатнє для визнання особи службовою; якщо вона не наділена владою і не використовувала службового становища, то вона не є суб'єктом злочину, передбаченого ст.368 КК (ВСУ у справі №5-109кс15, від 08.10.15)

Верховний Суд надав роз’яснення щодо змісту судової дискреції у кримінальному судочинстві ( ВС/ККС від 1 лютого 2018р.)

ВСУ: Зловживання службовим становищем має місце навіть у випадках, коли службова особа використала авторитет своєї посади (№ 5-25кс11 від 12.12.2011)

Державний герб України

Справа № 702/622/17

Провадження № 1-кп/702/45/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2018 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі:головуючої - судді:Мазай Н.В.

з секретарем: Ясінською О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальне провадження №1-кп/702/45/18 у справі №702/622/17 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, місце державної реєстрації та фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судима, у кримінальному провадженні за ст. 366-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження прокурора: Семерунь О.І.

захисника: ОСОБА_2

обвинуваченої: ОСОБА_1

представник Монастирищенського РС з питань пробації: не з»явився

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1,будучи відповідно до наказу № 5-ОС від 29.04.2011 призначеною на посаду головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області з 04.05.2011, являючись відповідно до витягу з наказу № 13-ОС від 24.05.2016 державним службовцем 8 рангу, будучи суб»єктом декларування та суб»єктом, відповідальним за скоєння корупційних правопорушень, згідно ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно та цілеспрямовано, перебуваючи на території України в період часу з 01.01.2017 до 01.05.2017, отримавши електронний цифровий підпис та маючи реальну можливість подати декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави за 2016 рік, в порушення вимог ч. 1 ст. 45, п.5-1 Розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» не подала декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави за 2016 рік, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агенства з питань запобігання корупції.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ст. 366-1 КК України умисне неподання суб»єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ " Про судоустрій і статус суддів", районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Представник Монастирищенського РС з питань пробації в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні під час судового розгляду справи свою вину у вчиненні злочину не визнала повністю, та показала, що вона як державний службовець кожний рік подавала декларації про доходи на паперових носіях, однак після чергових змін в законодавстві змінено спосіб подання щорічної декларації, починаючи з 2016 року, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК. Вона своєчасно подала свою декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до НАЗК за 2016 рік, але не в електронному, а у письмовому виді. Керувалась при цьому нормами законодавства та своїми релігійними переконаннями. Інформація, яка вказана в декларації, за своїм змістом, обсягом та правдивості повністю відповідає вимогам ст. 47 3акону № 1700. Від даного органу з приводу поданою нею декларації, будь-яких зауважень, повідомлень не надходило, а тому вона зрозуміла, що подана нею декларація прийнята в обробку. Їй відомі вимоги до декларації, але через свою віру декларацію подала в паперовому вигляді, вирішила, що це правильно тому, що раніше так подавала. Вона не цікавилася чи можна подавати декларацію в паперовому вигляді. Не погоджується з позицією сторони обвинувачення з приводу того, що вона взагалі не подала декларацію, що є складом злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України. В обґрунтування своєї позиції посилається на ст. ст. 1-3, 45-52-1, Закону № 1700, ст. ст. 8, 19, 32 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 № 5-зп, Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 №2-рп/2012, ст. ст. 28, 201, 294, 296 ЦК України, Закон України « Про інформацію». Вважає, що хоча ст. 45 3акону № 1700 і встановлений спосіб подання такої інформації виключно в електронному виді, проте подання її в іншому виді (у даному випадку - в письмовому) жодним чином не позбавляє НАЗК здійснювати фінансовий контроль за державними службовцями з метою запобігання та виявлення корупції. В її діях відсутня об»єктивна складова злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, оскільки вона не встановлює кримінальну відповідальність за подання декларації в інший, ніж встановлено, спосіб, її намагаються притягнути до кримінальної відповідальності не за те, що вона не подала декларацію, а за те, що вона подала її не в тому виді, як це передбачено Законом № 1700. В порушення вимог ч. 1 ст. 91 КПК України, досудовим слідством не встановлено мету нібито вчиненого кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої вчиненим нею кримінальним правопорушенням, не встановлено взагалі, в чому полягає шкода, а також, кому така шкода заподіяна, не вказано в чому полягає суспільна небезпека посадовця, який подав повну декларацію не в електронному, а в письмовому виді. Формальна наявність ознак кримінального правопорушення не є злочином за ч. 2 ст. 11 КК України. Заперечує проти передбаченого ст. 47 Закону поширення, оприлюднення, надання доступу до її відомостей, зазначених у декларації, третім особам та на іншу обробку персональних даних, передбачену умовами отримання ЕЦП та умовами заповнення електронної декларації, оскільки це звужує її конституційні права та примушує її ними поступитися, що суперечить ст. 22 Конституції України, яка має вищу силу ніж Закон України « Про запобігання корупції», а тому з метою дотримання конституційних прав, передбачених ст. 32 Конституції України, декларація нею подана в паперовому вигляді. ЕЦП виглядає як набір цифр, а тому в електронній системі ідентифікатор виконує функцію цифрового імені людини, в той же час, норми чинного законодавства гарантують право кожному, хто проживає в Україні, ідентифікувати себе у всіх сферах діяльності за своїми прізвищем, імям та по батькові. Отже, вона має законне право у всіх сферах своєї діяльності використовувати свої прізвище, імя та по батькові, які і є її ідентифікуючими ознаками. Вважає, що її ідентифікація як людини за якимись символами і цифрами (ЕЦП), як того вимагає Закон № 1700, є приниженням її гідності та честі. Спеціальний закон у сфері інформації « Про інформацію» надає право вчиняти відповідні дії щодо інформації як на матеріальних носіях, так і в електронному вигляді. Вказані вище факти порушують її права на свободу совісті. Вона є віруюча людина, православна християнка. В її розумінні, ідентифікація її як людини, зокрема - як посадової особи, яка подає Декларацію, за якимись цифрами і символами (електронний цифровий підпис), є прямим умисним добровільним зріканням від Бога. Вважає, що дії, які засуджені ОСОБА_3 трибуналом, та ідентифікація декларанта за цифрами і символами (електронний цифровий підпис) наповнені однаковим змістом. Таким чином вважає, що в її діях відсутній будь-який склад злочину, вона має конституційне право на відмову від обробки, у т. ч. оприлюднення, її персональних даних з декларації та нею реалізоване таке право шляхом подання декларації у паперовій формі, норми спеціального законодавства надають їй, незалежно від релігійних переконань, гарантоване право у будь-яких сферах ідентифікувати себе за своїми прізвищем, імям та по батькові, її релігійні переконання обумовлюють несприйняття її совістю заміни імені на цифри і символи, а право на свободу совісті гарантовано законом, заміна імені людини на цифри і символи за своєю природою є аналогією тим діям, які вже засуджені міжнародною судовою установою, а тому вважає, що вона діяла в межах прав, гарантій та свобод, наданих чинним законодавством та гарантованих Конституцією України. Електронну декларацію вона не подавала та подавати її наміру немає, вказала в заяві на виготовлення ЕЦП про заборону на обробку її персональних даних, усвідомлюючи, що за таких обставин ЕЦП вона не отримає. З її сторони не було навмисного неподання декларації, і умислу злочину в її діях не було, а тому просить суд ухвалити виправдовувальний вирок та закрити справу на підставі відсутності події і складу кримінальної відповідальності.

Захисник обвинуваченої просить виправдати обвинувачену, провадження закрити, так як відсутні дані, що вона отримала ЕЦП. Повністю підтримав обвинувачену та її обґрунтування відсутності в її діях складу злочину. Вважає, що орган досудового розслідування не довів пред»явлене особі обвинувачення, зокрема в частині факту отримання нею електронного цифрового підпису. Зокрема, з тих доказів, які були ними надані вбачається, що обвинувачена свою згоду на обробку її персональних даних не надавала. Заява про реєстрацію на отримання електронного цифрового підпису, містить на його думку підробні дані в частині підпису керівника та містить виправлення. Крім іншого, просив суд врахувати, що прокурор посилався на негативну характеристику з місця роботи на обвинувачену. Разом з тим, стороною захисту до суду надано іншу характеристику з місця роботи обвинуваченої, яка є позитивною. Фактично, відомості в позитивній характеристиці обвинуваченої в судовому засіданні підтвердив і свідок керівник обвинуваченої ОСОБА_4 Крім цього, вважає, що діями обвинуваченої не заподіяно шкоду суспільним інтересам, у паперовому вигляді декларацію вона подала.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, суд вважає, що її вина у вчинені кримінального злочину повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- показаннями свідкаОСОБА_5, яка в судовому засіданні показала, що вона працює в Управлінні соціального захисту головним спеціалістом відділу оплати охорони праці та по роботі з персоналом. ОСОБА_1 працює в управлінні на посаді головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги та по роботі з громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дана посада обвинуваченої належить до посади державної служби. Кожен державний службовець ознайомлений та попереджений про обмеження і вимоги, які встановлюються чинним законодавством до державних службовців. Відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції» державні службовці зобов»язані за попередній рік за період роботи подавати електронні декларації. В управлінні в усній формі проводилось повідомлення, роз»яснення, щодо необхідності подачі декларації. Термін подання декларацій спочатку був встановлений до 1 квітня, але в подальшому продовжений до 1 травня. В період з січня 2017 року і по 01 травня 2017 року ОСОБА_1 перебувала на роботі. Наказом начальника управління електронні ключі всім виготовляли в центрі виготовлення сертифікації ключів в м. Черкаси. Згідно наказу дано вказівку зібрати у всіх працівників перелік документів, а саме заяву, копію паспорта та коду. Вона відповідала за виконання даного наказу начальника управління, а тому повідомила всіх працівників про необхідність подати документи. ОСОБА_1 особисто підписувала заяву на виготовлення електронного ключа, в її присутності. Заява встановленого зразка, набрана на комп»ютері, підписана ОСОБА_1 та керівником управління. В її присутності ОСОБА_1 також власноручно завіряла копію свого паспорта. Підписавши заяву, ОСОБА_1 вже дала свою згоду на обробку її персональних даних для виготовлення ключа. Їх працівник їхав у відрядження та завіз всі ці документи у м. Черкаси. Потім кожному працівнику ключ скидався на флешку та був кожному працівнику наданий на його робочий комп»ютер. Обвинуваченою надавалися дані документи для виготовлення цифрового підпису, після чого ключ скидався їй на комп»ютер, але в той час її не було за робочим столом, вона сиділа в сусідньому кабінеті у колег. На комп»ютер ОСОБА_1 електронний ключ скидала ОСОБА_6. Після цього вона підійшла до обвинуваченої та повідомила про те, що ключ для заповнення електронної декларації в неї на комп»ютері, на що отримала відповідь, що їй він не потрібний. ОСОБА_1 не подала декларацію за 2016 рік. За 2017 рік обвинувачена подавала декларацію в НАЗК в письмовій формі. Коли проводили перевірку електронних декларацій, був виявлений факт не подання декларації ОСОБА_1 Моніторинг на предмет подачі електронних декларацій проводила Монастирищенська районна державна адміністрація. Для того щоб подати декларацію потрібно було лише виготовити електронний ключ і заповнити електронну декларацію, чого обвинуваченою не було зроблено. Кожен державний службовець несе персональну відповідальність за подачу чи не подачу електронної декларації;

- показаннями свідка ОСОБА_7, яка показала, що вона є відповідальною особою із кадрової роботи в апараті і відділах районної державної адміністрації, а також надає консультації із кадрових питань всім структурним підрозділам районної державної адміністрації в тому числі управління соціального захисту населення, а саме працівнику який відповідає за кадрову роботу. В січні місяці на апаратній нараді із керівниками структурних підрозділів РДА оголосили про те, що вже люди можуть подавати електронні декларації за минулий рік, як було зроблено і в 2016 році. Крім цього, заступник Міжрегіонального управління із нацдержслужби Черкаської області показував файли, як зайти в декларацію, як користуватись ключем, де його можна зробити, як заповняти декларацію та повідомляв де саме на сайті НАЗК можливо найти дану інформацію. Після апаратних нарад в структурних підрозділах відбувалися свої наради. Повідомлялося та роз»яснювалося на нарадах про строки подачі електронних декларації, попереджалося про наслідки не подачі електронних декларації, що за це має бути не адміністративне, а кримінальне провадження. При призначенні на державну службу, держаний службовець підписує присягу державного службовця в якій чітко прописано, що людина присягається суворо дотримуватись Конституції та Законів України. Відповідно до ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» всі державні службовці до 1 квітня шляхом заповнення на офіційному веб-сайті національного агентства з питань запобігання корупції повинні подати декларацію осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за попередній рік. Виключення не передбачені. Всі електронні ключі виготовляли через АЦСК м. Черкаси. В структурному підрозділі соцзахисті, ОСОБА_8 збирала в працівників написані ними заяви, завірені особисто копії паспортів та одна людина возила ці документи в м. Черкаси. Відповідно до ст. 49 даного Закону державні органи зобов»язані перевіряти факти подання чи не своєчасного подання декларацій на сайті в кожному структурному підрозділі, в тому числі в управлінні соціального захисту населення. В них в апараті райдержадміністрації, а також по структурних підрозділах, прийняті накази, відповідно до яких визначена відповідальна особа по моніторингу декларацій на предмет їх подання чи не подання та повідомлення про це національне агентство з питань запобігання корупції, що регламентовано рішенням національного агентства з питань запобігання корупції №19 від 06.09.2016 року. Начальник управління соціального захисту населення своїм наказом призначив відповідальну особу, а саме ОСОБА_5, яка відповідає за кадри. Відповідальною особою управління соцзахисту населення районної державної адміністрації ОСОБА_5, після моніторингу декларацій на офіційному сайті національного агентства з питань запобігання корупції виявлено факт не подання декларації ОСОБА_1. Про даний факт повідомлено голову районної державної адміністрації та національне агентство з питань запобігання корупції згідно установлених термінів;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який показав, що ОСОБА_1 приблизно з 2011 року займає посаду головного спеціаліста з відділу персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги і дана посада належить до посади державної служби. Ввели подання електронних декларацій. Начальники відділів і управлінь подавали декларації за 2015 в 2016 році, а відповідно спеціалісти та інші працівники в 2017 році за 2016 рік. В 2016 році постало питання виготовити електронні ключі. Електронний ключ це файл з розширенням, який дає змогу підписати і засвідчити особу, яка підписує електронну декларацію. Для полегшення їх виготовлення головний спеціаліст з кадрової роботи зібрав відповідні документи, заяви. Він зробив заявки в електронному вигляді на виготовлення електронних цифрових підписів на підставі пакету документів, який йому надавали і вони були передані на Головне управління юстиції в Черкаській області в м. Черкаси. Заяви працівниками заповнювалися для того щоб в управлінні юстиції на їх підставі змогли виготовити електронний цифровий підпис. ОСОБА_10 підписувала і давала дозвіл на виготовлення цієї заявки. Йому відомо, що ОСОБА_1 за 2016 рік електронну декларацію не подала. Після того, як ключі їм надійшли, головний спеціаліст з кадрової роботи роздав відповідні ключі кожному спеціалістові для підписання своєї електронної декларації. Порядок заповнення декларацій їх керівникам роз»яснювали консультанти райдержадміністрації, а вже керівники роз»яснювали по своїм відділам працівникам. В їх управління проводились наради щодо роз»яснення питань декларації та всі були повідомлені, що потрібно подати електронну декларацію. Зі слів кадровика, ОСОБА_5, ОСОБА_1 отримала цифровий підпис. Закон зобов»язує моніторити питання подання чи не подання декларації. В ході моніторингу був виявлений факт, що ОСОБА_1 не подала електронну декларацію. Він також проводив моніторинг декларацій, оскільки найбільше в управлінні працює з комп»ютером. Вказані дії він робив на підставі відповідного листа чи розпорядження. Коли вони з»ясували, що в них є така особа, яка не подала електронну декларацію, кадровик ОСОБА_5, готувала та подавала відповідну інформацію. Він не цікавився, чи подавала обвинувачена в будь-якому іншому вигляді декларацію, однак чув, що вона подала декларацію в письмовому вигляді;

- показаннями свідка ОСОБА_4, який показав, що він працює на посаді начальника управління соціального захисту населення Монастирищенської райдержадміністрації. ОСОБА_1 працює в пільговому відділі по роботі з громадянами, які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В законодавстві відбулися зміни, зокрема з»явилася вимога подачі декларації в електронній формі. ОСОБА_1 дані вимоги закону було проігноровано, оскільки їй це робити не дозволяє віра, хоча посада ОСОБА_1 належить до посад державної служби. Виключень до подачі декларацій не було і ОСОБА_1 в цей період перебувала на роботі. Завідуюча відділом кадрів ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_1 не подала декларацію. До роботи ОСОБА_1 відноситься добре. Зауважень немає, характеризується позитивно;

- даними повідомлення національного агенства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 572-04 від 03.05.2017 за підписом начальника управління ОСОБА_4, відповідно до якого ОСОБА_1, яка працює в управлінні соціального захисту населення Монастирищенської райдержадміністрації Черкаської області на посаді головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги та по роботі з громадянами які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме щорічну за 2016 рік ( т. 1 а.с. 92);

- даними повідомлення державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України Черкаська філія, вих.№2553/402-31 від 26.06.2017, згідно якого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, 11.10.2016 року отримала послугу ЕЦП від Акредитованого центру сертифікації ключів органів юстиції України ( т. 1 а.с. 94-95);

- даними табелів обліку робочого часу за період січень-травень місяці 2017 року на ОСОБА_1, згідно яких з січня по травень місяці 2017 року ОСОБА_1 була на роботі ( т. 1 а.с.97-101);

- даними протоколу огляду предмету від 26.06.2017, згідно якого оглянуто та вилучено особову справу на ОСОБА_1 - головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації ( т. 1 а.с.102-103);

- даними особової картки державного службовця № 19, згідно п.15.4. якої, ОСОБА_1 ознайомлена з вимогами і обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції» та «Про захист персональних даних», Правилами етичної поведінки державних службовців (т.1 а.с. 104-106);

- даними службової записки ОСОБА_1 від 31.03.2017, згідно якої вона повідомила начальника районного управління соціального захисту населення Монастирищенського району ОСОБА_4, що нею 17.03.2017 надіслано до Національного агенства з питань запобігання корупції у паперовому вигляді декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік. До декларації додано звернення з обгрунтуванням подання декларації у паперовому вигляді на основі норм Конституції і законів України, декларації ОСОБА_1 ( щорічна 2016 рік) в паперовому вигляді, опису та квитанції про кур»єрську доставку листа ( т. 1 а.с. 109-116);

- даними присяги державного службовця, складеною ОСОБА_1 від 15.03.2010 року ( т. 1а.с. 118);

- даними наказу № 8-ос від 15.03.2010, згідно якого ОСОБА_1 з 15.03.2010 призначено на посаду спеціаліста 1 категорії відділу соціальних допомог, присвоєний 14 ранг 7 категорія державного службовця ( т. 1 а.с. 120);

- даними наказу № 5-ОС від 29.04.2011, згідно якого ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги з 04.05.2011 ( т. 1 а.с. 122);

- даними витягу з наказу № 13-ос від 24.05.2016, згідно якого ОСОБА_1 присвоєно 8 ранг державного службовця з 01.05.2016 ( т. 1 а.с. 123);

- даними попередження, згідно якого ОСОБА_1 попереджена під особистий підпис про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією», щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби ( т. 1 а.с. 125);

- даними про те, що ОСОБА_1, 15.03.2010 ознайомлена із загальними правилами поведінки державного службовця, за п. 24 яких зокрема «Держаний службовець зобов»язаний декларувати свої доходи та доходи своєї сім»ї в порядку та у строки, визначені законодавством України; ретельно виконувати свої громадянські обов»язки, у тому числі фінансові зобов»язання в порядку і розмірах, установлених законом» і зобов»язалась їх дотримуватись (т. 1 а.с. 126);

- даними про те, що ОСОБА_1, 05.04.2017 ознайомлена із правилами етичної поведінки державного службовця та зобов»язалась їх дотримуватись (т. 1 а.с.127);

- даними постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 26.06.2017, згідно якої особову справу на ОСОБА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017251100000018 від 01.06.2017 та в копіях приєднано до матеріалів кримінального провадження ( т. 1 а.с. 128-129);

- даними протоколу огляду предмету від 26.06.2017, згідно якого було оглянуто та вилучено запит Уманської місцевої прокуратури Національному агенству з питань запобігання корупції від 18.05.2017 № (25-31) 4708 вих 17 щодо ОСОБА_1, головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації. Відповідь з Національного агенства з питань запобігання корупції № 53-12/19372/17 від 14.06.2017 на запит Уманської місцевої прокуратури щодо ОСОБА_1 головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації ( т. 1 а.с. 131);

- даними запиту Уманської місцевої прокуратури Національному агенству з питань запобігання корупції від 18.05.2017 № (25-31) 4708 вих17 щодо ОСОБА_1, з запитуваною інформацією чи надходила на адресу агенства декларація про доходи за 2016 рік ОСОБА_1 в паперовому вигляді і чи вважається подання особою декларації в паперовому вигляді належним виконанням вимог ч.1 ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції» ( т. 1 а.с.132-133);

- даними відповіді з Національного агенства з питань запобігання корупції № 53-12/19372/17 від 14.06.2017 на запит Уманської місцевої прокуратури від 18.05.2017 щодо ОСОБА_1, згідно якої на адресу Національного агенства надіслана паперова копія декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 за 2016 рік, а декларація про доходи за 2016 рік ОСОБА_1 не надходила ( т. 1 а.с. 134-135);

- даними постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 26.06.2017, згідно якої запит Уманської місцевої прокуратури Національному агенству з питань запобігання корупції від 18.05.2017 № (25-31)4708 вих 17 щодо ОСОБА_1, головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації та відповідь з Національного агенства з питань запобігання корупції № 53-12/19372/17 від 14.06.2017 на запит Уманської місцевої прокуратури щодо ОСОБА_1 головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017251100000018 та приєднано до матеріалів кримінального провадження ( т. 1 а.с. 136);

- даними рапорту слідчого СВ Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_11 від 02.06.2017, згідно якого здійснено моніторинг відомостей офіційного веб-сайту Національного агенства з питань запобігання корупції, щодо наявності декларації ОСОБА_1 за 2016 рік та встановлено, що після введення у вікні пошуку прізвища, ім»я, по батькові ОСОБА_1 документів, що відповідають запиту не знайдено ( т. 1 а.с.137);

- даними протоколу огляду предмету від 26.06.2017, згідно якого виявлено та вилучено знімок екрану (скриншот) з офіційного веб-сайту Національного агенства з питань запобігання корупції з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після введення у вікні пошуку прізвище, ім»я, по батькові ОСОБА_1, документів, що відповідають запиту не знайдено ( т. 1 а.с. 138, 139);

- даними постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 26.06.2017, згідно якої знімок екрану (скриншот) з офіційного веб-сайту Національного агенства з питань запобігання корупції, після введення у вікні пошуку прізвище, ім»я, по батькові ОСОБА_1, є відчинена закладка Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та результат пошуку ОСОБА_1, відповідно до якого документів, що відповідають Вашому запиту, не знайдено, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 42017251100000018 та приєднано до матеріалів кримінального провадження ( т. 1 а.с.140).

На підставіст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Посилання захисника на те, що стороною обвинувачення не доведено саме обвинувачення, зокрема в частині отримання ОСОБА_1 електронного цифрового підпису, оскільки вона не надавала згоду на обробку своїх персональних даних, спростовується: даними повідомлення державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України Черкаська філія, вих. № 2553/402-31 від 26.06.2017, згідно якого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, 11.10.2016 року отримала послугу ЕЦП від Акредитованого центру сертифікації ключів органів юстиції України (т. 1 а.с. 94-95), показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9

Доказів зацікавленості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 в результатах розгляду справи суду не надано, оскільки наявність у свідків статусу колег обвинуваченої не може свідчити про їх зацікавленість в результатах вирішення справи. Інших доказів, які б вказували на наявність неприязнених стосунків, інших обставин, які ставлять під сумнів покази даних свідків суду не надано.

Надана стороною захисту заява про реєстрацію (т. 2 а.с. 34), не спростовує факту отримання ОСОБА_1 електронного цифрового підпису та відомостей зазначених в повідомленні державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України Черкаська філія, вих.№2553/402-31 від 26.06.2017, зазначеного вище.

Належних та допустимих доказів підробки підпису керівника в вищезазначеній заяві, на що посилався захисник обвинуваченої, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені упункті 1,підпунктах "а"і"в"пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобовязані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентствадеклараціюособи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Пунктом 1 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10 червня 2016 року «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено, що система подання та оприлюднення відповідно доЗакону України «Про запобігання корупції»декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для вказаної категорії осіб розпочинає свою роботу з 00 год. 00 хв. 01 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих положень Закону№ 1975-VIII від 23 березня 2017 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб»продовжено до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону подають таку декларацію в 2017 році вперше.

Обвинувачена відповіднодо ч.1ст.3Закону України «Про запобіганнякорупції» є субєктом, на який поширюється дія цього Закону, особою, яка зобовязана подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.47 цього Закону подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством.

Доказів того, що обвинувачена звільнена від обов»язку подання декларації в порядку, визначеному в ч.1 ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції» та визначення для неї іншого порядку подачі декларації, ніж передбачено в цій статті, суду не надано. Діюче законодавство не передбачає подачу суб»єктом декларування письмової декларації.

Надані стороною захисту довідка № 35 від 22.05.2018 року за підписом Благочинного ОСОБА_12 Любківського (т. 2 а.с. 35) про те, що ОСОБА_1 являється Православною прихожанкою Храму Різдва Пресвятої Богородиці, м. Монастирище, довідка видана ТВБВ № 10023/0134 АТ «Ощадбанк» ( т. 2 а.с. 36) про те, що в ОСОБА_1 в даній банківській установі відкритий поточний рахунок для отримання заробітної плати, не спростовують обвинувачення та не свідчать про наявність ознак виключення ОСОБА_1 з кола суб»єктів, передбачених ч. 1 ст. 45 Закону України « Про запобігання корупції» та ст. 366-1 КК України.

Закон України « Про запобігання корупції» № 1700 від 14.10.2014 року (зі змінами та доповненнями) не визнаний тким, що не відповідає Конституції України, зокрема і в частині положень ст. ст. 45-49 Закону.

Стаття 366-1 КК України станом на 06.07.2018 є діючою, виключень щодо суб»єкту в ст.366-1 КК України немає.

Інкримінований обвинуваченій ОСОБА_1 злочин заст.366-1 КК Україниз об'єктивної сторони характеризується вчиненням таких діянь: 1) подання завідомо недостовірних відомостей у декларації; 2) умисне неподання декларації.

Неподання декларації означає, що особа, маючи змогу виконати покладений на неї обов'язок, умисно цього не робить. Склад цього злочину матиме місце у випадку, коли особа відкрито відмовляється виконати вимогу закону.

Так, суд вважає, що доводи, висловлені стороною захисту в судовому засіданні та надані стороною захисту докази (т. 1 а.с. 149-150), що вказують про подання нею декларації в паперовому вигляді, не спростовують доказів, наданих стороною обвинувачення. Зокрема, під час судового розгляду було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 достовірно знала про необхідність подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік в електронному вигляді, своєчасно отримала інформаційний носій з електронним цифровим підписом, необхідний для заповнення електронної декларації, таким чином маючи технічну можливість подати декларацію, електронну декларацію не подала, в судовому засіданні повідомила, що не подала та немає наміру подавати електронну декларацію і в подальшому, що спростовує доводи обвинуваченої та захисту про відсутність в її діях складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, який є злочином з формальним складом, відсутність умислу на його вчинення та не виконання стороною обвинувачення ст. 91 КПК України.

Крім цього, суд зазначає, що виправдовувальні покази обвинуваченої з приводу відмови в поданні електронної декларації з використанням електронного цифрового підпису в силу її релігійних переконань, спростовуються можливістю отримати цифровий підпис без застосування ідентифікаційного коду, за даними її паспорта, що не суперечить вимогамЗакону України «Про свободу совісті та релігійні організації"та ст. ст. 201, 296 ЦК України, та подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2016 рік, що обвинуваченою зроблено не було.

Подача декларації в електронному вигляді передбачена діючим законодавством і не суперечить Конституції України та вимогам Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації".

Статтею 28 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, ратифікованою Україною 18.10.2006 року зазначено, що усвідомлення, намір або умисел, які необхідні як елементи будь-якого злочину, визначеного цією Конвенцією, можуть бути встановлені з об'єктивних фактичних обставин справи.

Суд вважає, що підстави для застосування положень ч. 2ст. 11 КК України, відсутні, оскільки обвинувачена не усунула порушення та не має наміру його усувати, хоча має таку можливість, а подання декларації у паперовому вигляді не свідчить про відсутність в її діях складу злочину.

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всестороннього та об»єктивного їх дослідження, суд вважає висунуте ОСОБА_1обвинувачення за ст. 366-1 КК України доведеним, а підстави для ухвалення судом виправдовувального вироку, закриття провадження відсутні.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогамист. 65-67 КК Українита роз'ясненнями, які містяться вПостанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та виходить із встановленоїст. 50 КК Українийого мети: кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

При цьому суд враховує визначеніст.65 КК Українизагальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, обставини, що пом"якшують та обтяжують призначення покарання.

Суд приймає до уваги позитивну характеристику обвинуваченої за місцем роботи, яка надана стороною захисту (т. 1 а.с. 148), оскільки викладені в ній обставини фактично підтверджені та спростовують обставини зазначені в характеристиці обвинуваченої за місцем роботи, яка надана стороною обвинувачення ( т. 1 а.с. 145), в судовому засіданні показами, допитаного в якості свідка ОСОБА_4, який є начальником управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації та відповідно підписував характеристики.

Інших даних, які б свідчили про негативне ставлення обвинуваченої до роботи, інші порушення за місцем роботи суду не надано, а тому суд приймає дані характеристики, яка надана стороною захисту, оскільки вони крім самої характеристики підтверджені показами в якості свідка особи, яка її підписувала ОСОБА_4, не суперечать їй.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують призначення покарання обвинуваченій суд не вбачає.

Згідно із досудовою доповіддю органу з питань пробації, беручи до уваги середню імовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, низький ризик небезпеки для суспільства (в тому числі для окремих осіб), суд вважає, що виправлення обвинуваченої є можливим без ізоляції від суспільства ( т. 1 а. с. 243-244).

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує те, що обвинуваченою вчинено кримінальний злочин, який Законом віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості як це вбачається з норми статті 12 (Класифікація злочинів) і санкціїстатті 366-1 КК України, вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, від злочину не настало тяжких наслідків, та вважає з урахуванням всіх наведених вище обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченої, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити їй основне покарання у виді громадських робіт, з призначенням додаткового покарання, яке передбачене санкцією ст. 366-1 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 1 (один) рік. Призначення саме такого покарання буде сприятивиправленню обвинуваченої,буде необхіднимі достатнімдля попередженнявчинення неюнових кримінальнихправопорушень іматиме длянеї достатнюпревентивну роль.

Суд вважає, що підстав, для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України чи іншого виду покарання, передбаченого санкцією ст. 366-1 КК України суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченої не застосовувалися. На підставівикладеного такеруючись ст. 66, 67 КК України; ст. 3, 45, 47 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014року, ст. 100, 368, 369-371,ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 366-1 КК України у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування на строк 1 (один) рік.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази : - копію особової справи на ОСОБА_1 головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, яка приєднана до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- особову справу на ОСОБА_1 головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, яка передана під схоронну розписку на зберігання в управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, залишити в управлінні соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, звільнивши їх від схоронної розписки;

- запит Уманської місцевої прокуратури Національному агенству з питань запобігання корупції від 18.05.2017 № (25-31) 4708 вих 17 щодо ОСОБА_1, головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації та відповідь з Національного агенства з питань запобігання корупції № 53-12/19372/17 від 14.06.2017 на запит Уманської місцевої прокуратури щодо ОСОБА_1 головного спеціаліста персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, які приєднані до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

-знімок екрану(скриншот)з офіційноговеб-сайтуНаціонального агенстваз питаньзапобігання корупціїпро відсутністьв Єдиномудержавному реєстрідекларацій осібданих пронаявність деклараціїОСОБА_1, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати відсутні

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Вручити копію вироку негайно прокурору та обвинуваченій.

Копію вироку сторони можуть отримати після його проголошення.

Суддя Н.В. Мазай

  • 6251

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 6251

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні судові рішення

    Дивитись всі судові рішення
    Дивитись всі судові рішення
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст