Незакінчена процедура оформлення спеціального водокористування не звільняє від відповідальності за самовільне використання водних ресурсів (Господарський суд Харківської області № 922/3488/19 від 23.12.2019)

Фабула судового акту: У даній справі екологічна інспекція звернулась до суду до установи із позовом про стягнення шкоди спричиненої внаслідок самовільного використання надрами (підземними водами).

При цьому в обґрунтування позовних вимог інспекція послалась на те, що на балансі підприємства знаходиться водозабір з 1 артезіанської свердловини, яку останнє використовує для питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб, а також для потреб вторинних водокористувачів.

При проведенні перевірки водокористування інспекцією було виявлено факти використання підземних вод для забезпечення водою населення та перевищення обсягу видобування підземних вод, а тому має місце використання відповідачем надр (підземні води) за відсутністю дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра та ч. 5 ст. 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Установа заперечила проти вимог контролерів та зазначила у своєму відзиві про те, що у його діях не було вини у заподіянні шкоди, оскільки останній завчасно розпочав дії, направлені на оформлення документів для отримання відповідного дозволу на користування надрами на виконання припису.

Однак, доводи відповідача суд визнав необґрунтованими, оскільки відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Отже, чинним законодавством передбачено безумовний обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування – право на їх використання.

За нормами ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

При цьому згідно матеріалів справи відповідачем у спірний період здійснено користування надрами (підземним водами) без спеціального дозволу, при цьому затримка у отриманні дозволу на користування надрами сталася у зв`язку із неналежним оформленням відповідачем документів, необхідних для його отримання.

Водночас, наявне листування відповідача з приводу спірної ситуації, як і сама по собі процедура отримання спеціального дозволу на користування надрами, не звільняє від відповідальності за самовільне їх використання.

Аналізуйте судовий акт: Суд: Дозвіл на спеціальне водокористування автоматично припиняється у разі закінчення строку дії без окремого рішення органу, який його видав (Господарський суд Івано-Франківської області № 909/777/19 від 10.09.2019)

Стягнення штрафу та пені одночасно не є притягненням до подвійної відповідальності та не суперечить ст. 61 Конституції України (ВС/КГС у справі № 917/194/18 від 02 квітня 2019 р.)

У спорах в яких держава є стороною зміна органу, що представляє її в тих чи інших правовідносинах не перериває перебігу строку позовної давності (ВС/КГС № 911/926/17 від 28.11.2018)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3488/19Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6) до Харківської державної зооветеринарної академії (62341, Харківська обл., смт. Мала Данилівка, вул. Академічна, буд. 1) про стягнення 1351318,95 грн.за участю представників:

від позивача - Сосіна І.О., довіреність № 4219/01.22/12-16 від 29.10.2018

від відповідач - ОСОБА_1, ректор Харківської державної зооветеринарної академії; Данко В.В., довіреність №59-01-229 від 16.04.2019

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Державної екологічної інспекції у Харківській області (позивач) до Харківської державної зооветеринарної академії (відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 1351318,95 грн. Позов обґрунтовано заподіянням державі шкоди внаслідок самовільного використання надрами (підземними водами) в період з 01.01.2017 по 31.12.2018, розмір якої склав 1351318,95 грн. В якості правового обґрунтування позову посилається на норми ст. 13 Конституції України, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 38, 40, ч. 4, 5 ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 19 21 56 65 67 Кодексу України про надра, ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання". До стягнення також заявлені судові витрати зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 20269,78 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26.11.2019 о 12:20.

21.11.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 28303) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

25.11.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. № 28520), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

25.11.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про залучення третіх осіб (вх. № 28519).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 в задоволенні клопотання Харківської державної зооветеринарної академії про залучення третіх осіб (вх. № 28519 від 25.11.2019) відмовлено.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено та підготовче засідання відкладено на 10.12.2019 о 10:20.

02.12.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 29148) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

06.12.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів (вх. № 29674), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.12.2019 об 11:15.

В судовому засіданні 23.12.2019 позивач заявлений позов підтримав повністю, просив суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 1351318,95 грн.

Відповідач в судовому засіданні 23.12.2019 проти позову заперечив повністю, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 23.12.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено наступне.

Обставини справи.

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 28.0.2019 № 259/01-04 (т.с. І а.с. 13), у період з 08.04.2019 по 19.04.2019 Державною екологічною інспекцією у Харківській області, було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Харківської державної зооветеринарної академії.

За результатами перевірки складений Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 259/01-04/03-06 від 19.04.2019. Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного Акта, що мають місце з боку суб'єкта господарювання - відсутні.

Відповідно до вказаного Акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру вбачається, що на балансі підприємства знаходиться водозабір з 1 артезіанської свердловини, яку Харківська державна зооветеринарна академія використовує для питних, санітарно - гігієнічних та виробничих потреб, а також для потреб вторинних водокористувачів.

Із матеріалів справи вбачається, що Харківська державна зооветеринарна академія має Дозвіл на спеціальне водокористування №21/ХР/49д-17 від 16.08.2017, яким відповідачу був встановлений ліміт на забір води - 680,338 куб.м/добу та 196,543 тис.куб.м/рік (т.с. І а.с. 69-72).

Водночас, із аналітичної довідки Харківської державної зооветеринарної академії, за підписом головного бухгалтера та листа Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 02.05.2019 № 06-12/600 (т.с. І а.с. 48) убачається, що:

- зі свердловини за 2017 рік забрано 148,4 тис. куб.м., у тому числі 110,5 тис. куб.м. на потреби населення;

- зі свердловини за 2018 рік забрано 161,5 тис. куб.м., у тому числі 113,0 тис. куб.м. на потреби населення.

Тобто, добове водовикористання перевищує 300 куб.м. на добу.

Враховуючи виявлені факти використання підземних вод для забезпечення водою населення та перевищення обсягу видобування підземних вод у розмірі 300 кубічних метрів на добу, Державною екологічною інспекцією у Харківській області було зроблено висновок про використання відповідачем надр (підземні води) за відсутністю дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст.ст. 16 19 21 Кодексу України про надра та ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", та як наслідок - Харківською державною зооветеринарною академією допущено самовільне користування надрами (підземні води).

23.04.2019 з метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено Припис №88/03-13 (т.с. І а.с. 40-42), пунктом 10 якого зобов'язано Харківську державну зооветеринарну академію отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) до 24.06.2019.

Вказаний припис прийнято до виконання особисто ректором Харківської державної зооветеринарної академії, про що свідчить її особистий підпис.

Із обставин справи також убачається, що за наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Білоножко С.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення №000875 від 23.04.2019 та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення № 03-14-281 від 23.04.2019, відповідно до яких ректора Харківської державної зооветеринарної академії ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (т.с. І а.с. 44-45). Штраф було сплачено відповідно до квитанції № 45 від 24.04.2019 (т.с. І а.с. 46).

Так, у зв'язку з виявленими порушеннями, Державною екологічною інспекцією у Харківській області з урахуванням норм, передбачених п. 9 Методики та даними аналітичної довідки Харківської державної зооветеринарної академії, здійснено Розрахунок шкоди заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 рік, розмір якої склав 1351318,95 грн., який було направлено на адресу відповідача разом із претензією за вих. № 62 від 11.05.2019 щодо добровільного відшкодування шкоди.

Однак вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем.

Із обставин справи також убачається, що під час оформлення вказаної вище претензії №62 від 11.05.2019 та розрахунку розміру збитків до неї була допущена технічна помилка, в частині зазначення дати 01.01.2018, замість дати 31.12.2018. Вказану помилку було виправлено відповідним Листом від 15.11.2019 за вих. №4255/03-06, який було надіслано відповідачу.

Позивач у позові наголошує про те, що внаслідок дій відповідача, в частині самовільного користування надрами (підземні води) із артезіанської свердловини, державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 1351318,95 грн., в обґрунтування чого посилається на наявні матеріали інспекційної перевірки.

Відповідач із позовними вимогами не погоджується повністю з наступних підстав.

Щодо відсутності складу цивільного правопорушення, відповідач посилається на те, що з приводу існуючої проблеми постачання води населенню Малоданилівської ОТГ та соціальним об'єктам, які на балансі комунального підприємства громади, відповідач звертався до: Міністерства освіти і науки України (листи: від 04.07.2017, №51-01-335, від 26.01.2018 №51-01-53, від 11.02.2019 №51-01-79), Департаменту освіти і науки Харківської державної адміністрації (лист від 01.02.2018 р. №55-01-74), Голови Малоданилівської селищної ради (листи: від 21.05.2018 №55-01-324, від 27.06.2018 №55-01-414, від 19.07.2018 №55-01-446, від 12 09.2018 №55-01-527, від 18.10.2018 № 55-01-601, від 03.05.2019 №55-01-261, від 20.05.2019 №59-43-23, лист від 28.05.2019 №55-01-305, від 13.06.2019 №55-01-351, від 26.06.2019 №55-01-368, від 11.07.2019 №55-01-399, від 16.07.2019 №55-01-410, від21.07.2019 №55-01-432, від 11.10.2019 №55-01-563, від 23.10.2019 №55-01-583, від 23.10.2019 №59-43-49, від 29.10.2019 №55-01-592), Начальника КП "Малоданилівський комунальник" (листи від 27.06.2018 р. №59-01-410), Голови Дергачівської районної ради (листи: від 09.07.2018 №55-01-431, від 05.08.2019 №55-01-447), Голови Дергачівської районної державної адміністрації (листи: від 09.07.2018 №55-01-432, від 05.08.2019 №55-01-448), депутатів Малоданилівської селищної ради (лист від 16.07.2019 №55-01-410), Депутата Харківської обласної ради (листи: від 17.09.2019 №55-01-518, від 11.10.2019 №55-01-567), Голови Харківської обласної державної адміністрації (лист від 13.06.2019 №55-01-351), а 23.07.2019 ректор академії особисто прибув до Міністерства екології та природних ресурсів і був на прийомі у Бонь Олександра Віталійовича (начальника управління охорони земельних та водних ресурсів) для з'ясування механізму отримання спеціального дозволу на користування надрами та передав повторно письмове звернення, зі слів якого, для отримання відповідного дозволу необхідно багато часу (роки) та значні фінансові витрати (мільйони).

З урахуванням наведеного, відповідачем наголошено про те, що в діях відповідача не було вини у заподіянні шкоди, оскільки відповідач завчасно розпочав дії, направлені на оформлення документів для отримання відповідного дозволу на користування надрами на виконання припису.

Також, відповідачем вказано про те, що за реальний видобуток води академія сплатила всі податки.

Додатково відповідачем було вказано про те, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області не вірно здійснено розрахунок розміру збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Приписами частин 2, 3 статті 2 Водного кодексу України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Відповідно до статей 46 48 Водного кодексу України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, частина 1 статті 49 Водного кодексу України).

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно (частини 2, 4 статті 49 Водного кодексу України).

Статтями 16 19 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено безумовний обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

У даному разі, судом встановлено, що в період з 01.01.2017 по 31.12.2018 відповідачем здійснювався забір води з підземного джерела (свердловини) об'ємом 309,9 тис.куб.м. самовільно, без спеціального дозволу на користування надрами, що підтверджується актом планової (позапланової) перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.04.2019 №259/01-04/03-06.

При цьому, Акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального користування, відтворення і охорони природних ресурсів №259/01-04/03-06 від 19.04.2019 (т.с. І а.с. 15-39) є чинним, підписаний без зауважень, в судовому порядку не оскаржувався.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 (далі - Методика).

Згідно із пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Державною екологічною інспекцією у Харківській області зроблено розрахунок збитків, заподіяних державі самовільним забором води із підземного водоносного горизонту відповідно до Методики за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, розмір яких склав 1351318,95 грн. (т.с. І а.с. 51). Даний розрахунок перевірений господарським судом.

Відповідач повністю не погоджується із розрахунком збитків позивача.

При цьому, відповідачем не оспорювався розмір розрахованих збитків у розмірі 1351318,95 грн. у встановленому законом порядку.

Водночас, щодо доводів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву та про які неодноразово було наголошено відповідачем під час розгляду справи, з приводу того, що в діях відповідача не було вини у заподіянні шкоди, оскільки відповідач завчасно розпочав дії, направлені на оформлення документів для отримання дозволу на користування надрами на виконання припису, суд зазначає наступне.

Господарський суд не може погодитися із даними доводами відповідача, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у спірний період здійснено користування надрами (підземним водами) без спеціального дозволу, при цьому затримка у отриманні дозволу на користування надрами сталася у зв`язку із неналежним оформленням відповідачем документів ,необхідних для його отримання.

Водночас, наявне листування відповідача з приводу спірної ситуації, як і сама по собі процедура отримання спеціального дозволу на користування надрами, не звільняє від відповідальності за самовільне їх використання.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12.09.2019 по справі № 908/1092/18.

Підсумовуючи наведене, за результатами розгляду даної справи, господарський суд дійшов висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природної о середовища України від 20.07.2009 №389; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному користуванні надрами, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

В силу статті 129 ГПК України, судові витрати, а також висновку суду про повне задоволення позову, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 20269,78 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124 129-1 Конституції України, статтями 1 4 12 20 46 73 74 76-79 86 123 129 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Харківської державної зооветеринарної академії (62341, Харківська обл., смт. Мала Данилівка, вул. Академічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00493758) на користь держави на р/р UA218999980000033114331020555, УК у Дергачівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37981703, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП) - шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 1351318,95 грн.

3. Стягнути з Харківської державної зооветеринарної академії (62341, Харківська обл., смт. Мала Данилівка, вул. Академічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00493758) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518, на р/р 35214005081164, УК ДКСУ у м. Києві, МФО 820172) - 20269,78 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "02" січня 2020 р.

Суддя