22.12.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Інспектор патрульної поліції НЕ має право на місце зупинки ТЗ виносити постанову про притягнення водія до адмін. відповідальності за ст. 122 КУпАП за порушення ПДР (Ленінський районний суд м. Миколаєва від 04 жовтня 2016 р., №489/2363/16-а)

Фабула судового акту: Дана справа розглядалась за правилами адміністративного судочинства – КАС України в порядку позовного провадження, а не за правила КУпАП.

Інспектор патрульної поліції виніс постанову про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП- "перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху", якою наклав на водія штраф в розмірі 255,00 грн. Ця постанова була винесена на місці заупинки транспортного засобу. 

Водій оскаржив накладення штрафу у суді, і суд визнав дії інспектора протиправним, а постанову скасував. В основу обґрунтування рішення суду було покладено рішення КС України у справі № 5-рп/2015, яким розтлумачено ст. 276 КУпАП наступним чином: "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.»

Суд прийшов до висновку, що інспектор не мав право виносити адмінпостанову на місті зупинки автомобілю, повинен був це здійснити в приміщенні управління поліції, з  розглядом клопотань водія, роз’ясненням йому прав та надання можливості водію скористатись правовою допомогою. 

Хоча це рішення начебто і захищає права водія, насправді на наш погляд водій порушив Правила дорожнього руху. Проте суд скасував постанову про притягнення до адмінвідповідальності водія у зв’язку з рядом процесуальних порушень інспектора при її винесенні.

Отже, вирішувати «не слишком ли суд заигрался с процедурой» Вам.   

Аналізуйте судовий акт: Рішення Конституційного Суду України у справі № 5-рп/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Одного Протоколу замало для підтвердження стану алкогольного сп’яніння водія і без належних доказів суд закриває справу (Постанова Деснянського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016р., суддя Броновицька О.В)

Без доказів перевищення швидкості та надання їх суду вина водія є недоведеною, тому склад адміністративного правопорушення за ст. 122 КУпАП в діях водія відсутній (Дзержинський районний суд м. Харкова, суддя Шестак О. І.)

Скасування незаконного позбавлення активіста автомайдану Ткачука О. прав керування транспортними засобами (суддя Апеляційного суду Київської області Семенцов Ю.В.)

Користуйтесь консультацією: «Юридичний секрет, як не платити штраф за постановою про адміністративне правопорушення на дорозі!»

 

04.10.2016

Справа №2-а/489/138/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві, інспектора поліції 3 роти 2 батальйону цього ж Управління Романюк Олени Василівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, яким просив скасувати постанову ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. складену щодо нього інспектором поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк О.В. про накладання стягнення - штрафу 255 грн. за вчинення 02 квітня 2016 р. правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Послався в обґрунтування позову, що правопорушення не вчиняв, не зупинявся на перехресті, що було йому інкриміноване, а лише знизив швидкість руху до межі 2-5 км. на годину у зв'язку із поганим самопочуттям. При розгляді справи не були задоволені його клопотання про відкладання розгляду у зв'язку із потребою отримати правову допомогу, свідки не бачили самого факту інкримінованого йому, інших доказів в справі немає. Крім того, просив не вважати строки пропущеними у зв'язку із оскарженням постанови до самого відповідача та просив зобов'язати Управління національної поліції видалити з відповідної бази даних запис про здійснення позивачем правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП й поновити строк на оскарження постанови.

Ухвалою суду від 16 травня 2016 р. при відкритті провадження другим відповідачем залучене до участі в справі Управління патрульної поліції в м. Миколаєві.

У червні 2016 р. обсяг позовних вимог був зменшений та уточнений - звелися до вимог про скасування вказаної постанови та про визнання протиправними дій інспектора поліції Романюк О.В. щодо розгляду справи стосовно позивача. Обґрунтуванням заяви вказане незаконний розгляд справи на місці правопорушення, фактичне висловлення звинувачення і тільки потім оформлення постанови, не надання позивачу можливості скористатися правовою допомогою та не вирішення його клопотань.

В судовому засіданні позивач з представником позовні вимоги підтримали.

Відповідачі - інспектора поліції Романюк О.В. та представник Управління патрульної поліції в м. Миколаєві просили позов залишити без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, свідка ОСОБА_2., дослідивши письмові та відеодокази в справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно копії постанови серії ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. складену інспектором поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк О.В. 02 квітня 2016 р. о 21-15 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Suzuki, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку на перехресті вулиць Херсонське шосе та Новозаводської в м. Миколаєві, чим порушив вимоги пп. «ґ» п. 15.9. Правил дорожнього руху. На ОСОБА_1 цією постановою накладене адміністративне стягнення - штраф 255 грн. В графі даної постанови про ознайомлення правопорушника з положеннями статей 307308 КУпАП, правами передбаченими ст. 268 КУпАП, з порядком та строком оскарження постанови ОСОБА_1 зроблена відмітка про не ознайомлення та про ненадання матеріалів справи для ознайомлення.

Вказане правопорушення полягає у невиконані вимог припису пп. «ґ» п. 15.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, яким заборонено зупинку на перехрестях.

Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Інспектор Романюк О.В. в день вказаної події несла службу в складі екіпажу вона, сержанта ОСОБА_2. та рядового поліції ОСОБА_3., що вбачається з копії рапорту сержанта ОСОБА_2. і саме цим складом патрульних 02 квітня 2016 р. було виявлене порушення (а.с.30)

Як вбачається із відеозапису відеореєстратору (файл 2016…43) поліцейських, складанню оскаржуваної постанови на місці вчинення правопорушення передувало обвинувачення позивача зі сторони сержанта ОСОБА_2. у скоєнні даного правопорушення, повідомлення про те, що розгляд справи відбувся, а письмові клопотання позивача, зокрема, про відкладання розгляду справи і залучення захисника розглянуті з врахуванням такого права правопорушника передбаченого ст. 268 КАС України не були.

Зі змісту відеозапису вбачається, що процес розгляду справи не відповідав вимогам ст. 279 КУпАП, обставини передбачені ст. 280 КУпАП не з'ясовувалися, права особи - правопорушника передбачені ст. 268 КУпАП щодо отримання ним правової допомоги дотримані не були.

Крім того, відповідно до положень ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015 словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1-3 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Слід зауважити, що відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Таким чином суд вважає, що розгляд справи інспектором Романюк О.В. носив формальний характер, переконання про винність позивача у скоєнні даного правопорушення була висловлена співробітником Управління патрульної поліції в м. Миколаєві наперед.

Розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення суперечить вимогам щодо об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Тому позов слід задовольнити частково, оскільки через процесуальні порушення допущені при розгляді справи, тобто неналежну процесуальну форму дій інспектора поліції Романюк О.В., суд позбавлений можливості висловитися про відсутність або наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1, а встановлення таких обставин виходить за межі предмету дослідження судом в конкретній справі.

За такого, дії інспектора Романюк О.В. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП слід визнати протиправними та скасувати постанову серії ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. р. якою на ОСОБА_1 накладено стягнення - штраф в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Одночасно підлягає поновленню строк звернення позивачу до суду.

Після складання стосовно нього постанови від 02 квітня 2016 р. ОСОБА_1 04 квітня 2016 р. звернувся до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві зі скаргою, якою просив цю постанову визнати незаконною. Висновок щодо скарги, яким дану постанову було залишено без змін, був затверджений 26 квітня 2016 р. (а.с.23).

З пояснень представника Управління патрульної поліції в м. Миколаєві, копій повідомлення ДП ПП «Укрпошта» вбачається, що повідомлення Управління патрульної поліції в м. Миколаєві на адресу ОСОБА_1 було направлено простою поштою (а.с.4, 23, 52).

Тож спростувати твердження позивача, що це повідомлення він отримав лише 13 травня 2016 р., відповідачі належним чином не змогли.

Стаття 289 КУпАП передбачає 10 денний строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, але оскільки позивач скористався досудовим способом захистом своїх прав і лише по вичерпанню цього способу, звернувся до суду 13 травня 2016 р.

Тому за змістом ст. 99-103 КАС України ці обставини суд вважає поважними причинами для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Керуючись ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк звернення до суду ОСОБА_1.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії інспектора поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк Олени Василівни щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасувати постанову серії ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. р. якою на ОСОБА_1 накладено стягнення - штраф в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

Суддя                                     Д.Г. Губницький

55
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення