Справа «Заікін проти України» (Заява № 37822/16) | від 11.05.2023:

Справа «Заікін проти України» (Заява № 37822/16)

СТРАСБУРГ
11 травня 2023 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Заікін проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Мартіньш Мітс (<…>), Голова,
Маттіас Гуйомар (<…>),
Микола Гнатовський (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 06 квітня 2023 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено в той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявою, поданою 17 червня 2016 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Заявника представляв п. О.В. Мицик — юрист, який практикує у м. Львові.

3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

ФАКТИ

4. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені у таблиці в додатку.

5. Заявник скаржився на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою. Він також висунув скаргу за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження.

ПРАВО

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявник скаржився, головним чином, на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою. Він посилався на пункт 3 статті 5 Конвенції.

7. Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики за пунктом 3 статті 5 Конвенції існування обґрунтованої підозри, що ув’язнений вчинив злочин, є умовою sine qua non для законності тривалого тримання під вартою, але зі спливом деякого часу цього вже недостатньо. У таких випадках Суд повинен встановити, чи продовжували інші підстави, наведені органами судової влади, виправдовувати позбавлення свободи. Якщо такі підстави були «відповідними» та «достатніми», Суд також повинен з’ясувати, чи продемонстрували компетентні національні органи влади «особливу ретельність» під час здійснення провадження. Суд також встановив, що органами державної влади має бути переконливо обґрунтовано будь-який період тримання під вартою, яким би коротким він не був. Вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи державної влади зобов’язані розглянути альтернативні засоби забезпечення її явки до суду. Вимога до суду надати «відповідні» та «достатні» підстави тримання під вартою — додатково до обґрунтованої підозри — застосовується вже під час ухвалення першого рішення щодо тримання під вартою під час досудового розслідування, тобто «негайно» після затримання (див., серед інших джерел, рішення у справі «Бузаджи проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova [GC]), заява № 23755/07, пункти 87 та 102, від 05 липня 2016 року).

8. У керівній справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункти 158–181, від 04 липня 2019 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі національні суди не навели відповідних і достатніх підстав для тримання заявника під вартою під час досудового розслідування.

10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

II. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

11. Заявник висунув скаргу за «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року.

III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

13. Заявник не подав вимог щодо справедливої сатисфакції, хоча йому було запропоновано це зробити. Отже, Суд вважає, що немає підстав присуджувати йому якусь суму у зв’язку з цим.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Оголошує заяву прийнятною.

2. Постановляє , що ця заява свідчить про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з відсутністю відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою.

3. Постановляє , що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю в додатку).

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 11 травня 2023 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду

Заява
зі скаргою за пунктом 3 статті 5 Конвенції (відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою)