|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
|
|
РІШЕННЯ |
Справа «Лезнюк проти України» (Заява № 35431/21)
СТРАСБУРГ
21 вересня 2023 року
Переклад автентичний
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням
У справі «Лезнюк проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
|
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), Голова,
|
після обговорення за зачиненими дверима 31 серпня 2023 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 26 червня 2021 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).
2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).
ФАКТИ
3. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені у таблиці в додатку.
4. Заявник скаржився на непроведення ефективного розслідування смерті його сина, до якої не були причетні представники держави.
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ
5. Заявник скаржився на непроведення ефективного розслідування смерті його сина внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Він посилався на 13 Конвенції.
6. Суд, якому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи, вважає, що відповідні скарги мають розглядатися за статтею 2 Конвенції (див. рішення у справі «Ігор Шевченко проти України» (Igor Shevchenko v. Ukraine), заява № 22737/04, пункт 38, від 12 січня 2012 року).
|
7. Насамперед Суд зазначає, що цю справу слід розглядати з точки зору зобов’язання держави провести ефективне розслідування за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції. Відповідні загальні принципи щодо ефективності розслідування наведені в рішенні у справі «Мустафа Тунч і Феджіре Тунч проти Туреччини» [ВП][ image ] [GC], заява № 24014/05, пункти 169–182, від 14 квітня 2015 року. Зокрема, після виникнення зобов’язання провести розслідування дотримання процесуальних вимог за статтею 2 Конвенції оцінюється на підставі декількох основних критеріїв: належність слідчих дій, оперативність розслідування, залучення членів родини померлого та незалежність розслідування. Ці елементи є взаємопов’язаними і кожен з них окремо не може бути самоціллю (там само, пункт 225). |
8. До того ж це зобов’язання не є обов’язком досягнення результатів, а обов’язком вжиття заходів. Суд погоджується, що не кожне розслідування обов’язково має бути успішним або дійти висновку, який співпадає з викладом подій скаржника. Проте воно, в принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими — до встановлення та покарання винних осіб (див. рішення у справі «Пол та Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom), заява № 46477/99, пункт 71, ЄСПЛ 2002-II).
9. Розглядаючи факти цієї справи у контексті зазначених принципів, Суд вважає, що розслідування характеризувалися різними недоліками, які підірвали здатність органів досудового розслідування встановити обставини смерті родича заявника і відповідальних осіб, якщо такі були. Конкретні недоліки вказані в таблиці у додатку.
10. У керівних справах «Качурка проти України» (Kachurka v. Ukraine), заява № 4737/06, від 15 вересня 2011 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
11. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі розслідування не відповідало критерію ефективності.
12. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції.
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
13. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною.
2. Постановляє , що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 2 Конвенції у зв’язку з непроведенням ефективного розслідування смерті сина заявника.
3. Постановляє , що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену в таблиці у додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 21 вересня 2023 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.
|
Вікторія МАРАДУДІНА
|
Карло РАНЦОНІ
|
|
|
ДОДАТОК |
Заява
зі скаргами за пунктом 1 статті 2 Конвенції (непроведення ефективного розслідування смертей, до яких не були причетні представники держави)
|
№ заяви,
|
П.І.Б. заявника,
|
Події, що передували справі,
|
Ключові питання |
Сума, присуджена
|
|
35431/21
|
Петро Михайлович
|
Син заявника І. помер 12.11.2001 року, коли переходив вулицю у невстановленому місці. Його збив автомобіль, яким керував пан Ч. Органи досудового розслідування неодноразово відмовляли у порушенні кримінальної справи у зв’язку з поведінкою потерпілого. Зрештою, 19.05.2014 року було порушено кримінальне провадження. У період з червня 2014 року по березень 2015 року були проведені такі слідчі дії: автотехнічні експертизи, судово-медичні експертизи, допити свідків. 19.03.2015 року кримінальне провадження було закрито. Заявник оскаржив цю постанову і в результаті провадження було відновлено. Надалі кримінальне провадження неодноразово закривалося та відновлювалося.
|
права заявника як потерпілого не були належним чином захищені (рішення у справах «Маснєва проти України» (Masneva v. Ukraine), заява № 5952/07, пункт 56, від 20 грудня 2011 року), постанови про відмову у порушенні провадження виносилися без належного розгляду обставин справи (рішення у справі «Олейнікова проти України» (Oleynikova v. Ukraine) , заява № 38765/05, пункти 80 і 81, від 15 грудня 2011 року з подальшими посиланнями),
|
6 000 |
- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
page
youtube