Головна Блог ... Новини Суддя ВС Сергій Погрібний розповів про судову практику в житлових спорах в умовах воєнного стану Суддя ВС Сергій Погрібний розповів про судову прак...

Суддя ВС Сергій Погрібний розповів про судову практику в житлових спорах в умовах воєнного стану

Відключити рекламу
 - d2d33db9d4d8d28906c4fd3c8381183f.jpeg

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Погрібний прочитав лекцію на тему «Житлові спори в умовах воєнного стану: практика Верховного Суду» в рамках вебінару, організованого юридичним порталом «Ratio Decidendi» та журналом «Право України».

Сергій Погрібний зазначив, що за останні роки змінилися категорії спорів, які виникають з приводу житла. Раніше суди розглядали спори переважно про визнання особи такою, що втратила користування житлом, з приводу приватизації житла, про виселення з неприватизованого житла тощо. Сьогодні актуальними є питання, наприклад, про статус членів сім’ї колишнього власника житла з урахуванням статей 405, 406 ЦК України та інші. Тож доповідач проаналізував актуальну судову практику як КЦС ВС, так і Великої Палати Верховного Суду з вирішення житлових спорів.

Він звернув увагу на постанову ВП ВС від 8 червня 2022 року у справі № 362/643/21, яка стосується питання юрисдикції окремих спорів цієї категорії. За обставинами справи військовослужбовець попередньо оскаржив в адміністративному суді відмову житлової комісії військової частини в зарахуванні його на квартирний облік. Адміністративний суд закрив провадження у справі, оскільки вважав, що така справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Натомість суд загальної юрисдикції вказав, що спір підлягає розгляду адміністративним судом.

ВП ВС визначила, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів.

Сергій Погрібний звернув увагу, що попри такий висновок ВП ВС вважала за доцільне вирішити саме цей спір за правилами цивільного судочинства, оскільки в іншому разі позивач взагалі буде позбавлений доступу до суду та права на ефективний засіб юридичного захисту.

Також суддя порушив питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у воєнний час. Він навів як приклад постанову від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15, в якій КЦС ВС ухвалив рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки суди попередніх інстанцій помилково вважали, що розмір заборгованості іпотекодавця не доведений.

Водночас, визнаючи заборгованість, КЦС ВС дійшов висновку, що кредит мав характер споживчого, і на ці відносини поширюється п. 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку» (протягом дії воєнного стану та 30 днів після нього не можна звертати стягнення на предмет іпотеки). Тож у резолютивній частині постанови суд зазначив про зупинення виконання рішення на згаданий період. «Верховний Суд виходив із того, що правові норми про звернення стягнення на предмет іпотеки не виключені із закону, а просто призупинена їх дія на відповідний період часу», – сказав Сергій Погрібний.

Постанова КЦС ВС від 2 лютого 2022 року у справі № 754/12394/19 стосується гарантій прав власника житла в разі звернення стягнення на це житло як на предмет іпотеки. Банк звернув стягнення на квартиру, оформив право власності на неї і через деякий час продав позивачеві. Він звернувся до суду з вимогою про виселення іпотекодавця, який досі там проживав, без надання іншого житла.

Апеляційний суд зазначив, що з моменту набуття банком права власності на квартиру вона втратила статус предмета іпотеки, а отже до іпотекодавця не застосовуються гарантії щодо заборони виселення без надання іншого житла (ч. 4 ст. 109 ЖК України).

«Суди першої та апеляційної інстанцій помилково вважали, що в разі перепродажу банком квартири на іпотекодавця не поширюються гарантії, передбачені ч. 4 ст. 109 ЖК України. У цій справі спірне житло було придбано іпотекодавцем частково за кредитні кошти, тож на нього поширюється зазначена правова норма незалежно від того, скільки разів квартира надалі буде перепродана», – сказав доповідач.

Також він розповів про гарантії прав споживачів комунальних послуг в умовах воєнного стану. Сергій Погрібний зауважив, що зазвичай такі справи визнаються судами першої інстанції малозначними та не потрапляють на перегляд до суду касаційної інстанції. Але в одній із них КЦС ВС відкрив провадження й розглянув справу по суті та зробив правовий висновок про недопустимість припинення електропостачання споживачеві під час вирішення його спору з постачальником електроенергії (постанова КЦС ВС від 12 вересня 2022 року у справі № 361/5632/21). «Звертаю увагу, що не має значення правова підстава відключення електроенергії. В будь-якому випадку під час розгляду судом спору і до його завершення відключати споживача від електроенергії не можна», – зауважив Сергій Погрібний.

Важливою є постанова КЦС ВС від 12 жовтня 2022 року у справі № 559/1215/19 про статус висновку органу опіки та піклування під час вирішення судом спору про виселення неповнолітньої дитини. За наслідком судових спорів щодо заповіту позивачку визнано власником квартири. За обставинами цієї справи після смерті спадкодавця до квартири самоправно вселилися і в ній живуть відповідачі разом із дітьми. Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення про їх виселення. КЦС ВС мав з’ясувати, чи можна було розглядати цю справу без складання письмового висновку органу опіки і піклування.

Верховний Суд вказав, що брак такого висновку, безумовно, є порушенням ст. 19 СК України, але зазначив, що такий документ – це доказ, який підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, суд може не погодитися з таким висновком у разі його недостатнього обґрунтування або якщо він суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування виконує допоміжну функцію при вирішенні спорів. «Тому Верховний Суд визнав, що брак такого висновку є порушенням, але воно не вплинуло на правильно вирішений по суті спір. Крім того, представник органу опіки і піклування брав участь у справі та висловив свою позицію з приводу його розв’язання», – зазначив суддя.

Також Сергій Погрібний розповів про цікаву справу за позовом релігійної організації (монастиря) до колишньої монахині про визнання її такою, що втратила право користування. Відповідачка проживала та була зареєстрована за адресою монастиря з 2011 року у зв’язку з прийняттям її в монахині. «Наголошую на тому, що в цій справі суд не вирішував спір по суті. Головне, що треба було з’ясувати, – чи вправі державний суд вирішувати спір, який виник між членом чернечої громади та релігійною організацією», – сказав Сергій Погрібний.

Суд першої інстанції розглянув спір по суті, втім, касаційний суд погодився з висновками апеляційного суду, який скасував таке рішення і закрив провадження у справі, оскільки такий спір не підлягає розгляду державним судом.

Верховний Суд дійшов висновку, що келія монастиря є культовою будівлею, у якій може проживати лише монах (монахиня) для ведення чернечого життя, заснованого на релігійних канонах, спірні відносини між колишньою монахинею такого монастиря і самим монастирем регулюються нормами канонічного права. Спори щодо права проживати в келії монастиря є церковними, оскільки право на проживання монаха (монахині) у келії не може оцінюватися на предмет законності за національним законодавством з огляду на призначення келії.

«Відповідно до ст. 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» Церква в Україні відокремлена від держави. Верховний Суд виходив із того, що законодавець дав релігійним організаціям право автономно здійснювати свою діяльність і визначати її напрями», – зауважив суддя.

Доповідач проаналізував також інші постанови Верховного Суду щодо житлових спорів (див. презентацію).

Підсумовуючи, лектор зазначив про важливість плідної та наполегливої роботи суддів в умовах воєнного стану. «У нинішній складний час наголошую на тому, що надзвичайно важливо, щоб суди продовжували виконувати свої функції. Правосуддя має продовжуватися відповідно до основних засад цивільного законодавства, забезпечуючи справедливість правосуддя, незважаючи на труднощі, з якими сьогодні зіткнулися суди», – наголосив Сергій Погрібний.

Джерело: Верховний Суд

  • 1302

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 1302

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні новини

    Дивитись усі новини
    Дивитись усі новини
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст