Стаття 54-1. Ліквідаційний неттінг

Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (ЗМІСТ) Інші закони
  • 974

    Переглядів

  • 974

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Для цілей цієї статті:

    1) термін "правочин щодо фінансових інструментів" вживається у значенні, наведеному в частині першій статті 2 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а терміни "нетто-зобов’язання", "розрахунок вартості зобов’язань", "сторони угоди щодо ліквідаційного неттінгу", "угода щодо ліквідаційного неттінгу" - у значеннях, наведених у частині другій статті 40 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";

    2) під датою ліквідаційного неттінгу розуміється дата прийняття рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних банку, який є стороною угоди щодо ліквідаційного неттінгу, або прийняття рішення про відкликання у такого банку банківської ліцензії та його ліквідацію, у разі якщо таке рішення має наслідком обмеження або відтермінування можливості здійснення передачі активів або переказу коштів.

    2. Ліквідаційний неттінг - це здійснення усіх таких дій відповідно до угоди щодо ліквідаційного неттінгу:

    1) здійснення особою, щодо якої в угоді щодо ліквідаційного неттінгу зазначено про те, що вона є відповідальною за проведення ліквідаційного неттінгу (далі - особа, зазначена в угоді щодо ліквідаційного неттінгу), розрахунку вартості зобов’язань банку, який є стороною угоди щодо ліквідаційного неттінгу та щодо якого прийнято рішення, зазначене у пункті 2 частини першої цієї статті, а також зобов’язань кожного контрагента, який є іншою стороною такої угоди щодо ліквідаційного неттінгу, за одним або кількома деривативними контрактами, що існував (існували) станом на дату ліквідаційного неттінгу, та був укладений (були укладені) такими сторонами з посиланням на обов’язковість для них такої угоди щодо ліквідаційного неттінгу. Порядок здійснення такого розрахунку визначається угодою щодо ліквідаційного неттінгу;

    2) припинення всіх існуючих станом на дату ліквідаційного неттінгу зобов’язань за одним або кількома деривативними контрактами незалежно від їх змісту та/або строку (терміну) виконання, укладеним (укладеними) такими сторонами угоди щодо ліквідаційного неттінгу з посиланням на обов’язковість угоди щодо ліквідаційного неттінгу для таких сторін, у такій послідовності:

    а) заміна відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України, зобов’язань, які існували станом на дату ліквідаційного неттінгу, новими грошовими зобов’язаннями, сума яких дорівнює вартості зобов’язання, розрахованій відповідно до пункту 1 цієї частини. При цьому вважається, що строк виконання вимог за такими новими грошовими зобов’язаннями настав;

    б) припинення нових грошових зобов’язань, передбачених підпунктом "а" цього пункту, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за такими зобов’язаннями та визначення нетто-зобов’язання.

    3. Угода щодо ліквідаційного неттінгу може передбачати відмінний від частини другої цієї статті спосіб припинення існуючих станом на дату ліквідаційного неттінгу зобов’язань за одним або кількома деривативними контрактами, укладеним (укладеними) сторонами угоди щодо ліквідаційного неттінгу.

    4. Ліквідаційний неттінг не здійснюється у таких випадках:

    1) відповідна генеральна угода не передбачає можливості проведення ліквідаційного неттінгу;

    2) відповідна угода щодо ліквідаційного неттінгу укладена після дати прийняття рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої цієї статті;

    3) деривативний контракт, що містить посилання на обов’язковість відповідної угоди щодо ліквідаційного неттінгу, був укладений банком після дати прийняття рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої цієї статті.

    5. Будь-які інші положення цього Закону, крім передбачених цією статтею, не можуть бути підставою для:

    1) визнання незаконними, недійсними та/або нікчемними дій, що здійснюються під час ліквідаційного неттінгу відповідно до цієї статті;

    2) відмови від проведення ліквідаційного неттінгу відповідно до умов угоди щодо ліквідаційного неттінгу та/або посилань на неможливість такого проведення;

    3) відмови від звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов’язань сторін за угодою щодо ліквідаційного неттінгу, та/або посилань на неможливість такого звернення.

    6. Проведення особою, зазначеною в угоді щодо ліквідаційного неттінгу, ліквідаційного неттінгу та звернення стягнення на предмет обтяження, який забезпечує виконання зобов’язань банку, який є стороною угоди щодо ліквідаційного неттінгу та щодо якого прийнято рішення, передбачене пунктом 2 частини першої цієї статті, за одним або кількома деривативними контрактами, зазначеними у пункті 1 частини другої цієї статті, здійснюються в позасудовому порядку та не потребують будь-якої згоди та/або затвердження такого банку або будь-якої іншої особи.

    7. Ліквідаційний неттінг щодо банку, в якому здійснюється тимчасова адміністрація або ліквідація, проводиться протягом семи робочих днів з дати ліквідаційного неттінгу. Особа, зазначена в угоді щодо ліквідаційного неттінгу, зобов’язана протягом трьох робочих днів після дати ліквідаційного неттінгу надати у письмовій формі банку та Фонду перелік деривативних контрактів, зазначених у пункті 1 частини другої цієї статті, та орієнтовну дату завершення проведення ліквідаційного неттінгу.

    8. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації Фонд зобов’язаний забезпечити проведення перевірки деривативних контрактів, укладених банком поза організованими ринками капіталу з пов’язаними особами протягом шести місяців до дати ліквідаційного неттінгу (з іншими особами - протягом одного місяця) з метою виявлення деривативних контрактів, що були укладені з посиланням на обов’язковість для них угоди щодо ліквідаційного неттінгу та є нікчемними з таких підстав:

    1) результатом укладення деривативного контракту було недобросовісне надання банком переваги окремому кредитору (групі кредиторів) порівняно з іншими кредиторами в частині задоволення (у тому числі черговості такого задоволення) вимог кредиторів у процедурі тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку;

    2) деривативний контракт було укладено банком з метою недобросовісного виключення майна банку зі складу ліквідаційної маси;

    3) результатом укладення деривативного контракту було недобросовісне збільшення розміру грошових зобов’язань банку перед окремим кредитором (групою кредиторів).

    Порядок виявлення нікчемних деривативних контрактів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

    9. Фонд:

    1) протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації повідомляє сторони деривативних контрактів, зазначених у пунктах 1-3 частини восьмої цієї статті, та особу, зазначену в угоді щодо ліквідаційного неттінгу, про нікчемність таких деривативних контрактів, а також вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності таких деривативних контрактів;

    2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими деривативними контрактами;

    3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених укладенням таких деривативних контрактів.

    У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність деривативного контракту з підстав, передбачених частиною восьмою цієї статті, особа, зазначена в угоді щодо ліквідаційного неттінгу, зобов’язана повторно провести процедуру визначення нетто-зобов’язання без врахування зобов’язань за таким деривативним контрактом та повідомити сторонам такого деривативного контракту нову суму нетто-зобов’язання. Інша сторона деривативного контракту, яка отримала від банку кошти за результатами попереднього ліквідаційного неттінгу, зобов’язана повернути банку різницю між сумою попереднього та нового нетто-зобов’язання.

    10. Положення цієї статті, крім частин восьмої та дев’ятої, також застосовуються до вчинених банком на організованих ринках капіталу та поза ними правочинів щодо фінансових інструментів та щодо валютних цінностей, у разі якщо такі правочини були вчинені з посиланням на обов’язковість для них угоди щодо ліквідаційного неттінгу, а також до правочинів, вчинених з метою забезпечення виконання зобов’язань за деривативними контрактами та іншими правочинами, зазначеними у цій частині. Положення частин восьмої та дев’ятої цієї статті застосовуються виключно до тих правочинів, зазначених у цій частині, що були вчинені банком поза організованими ринками капіталу.

    {Стаття 54 - 1 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 }

    {Закон доповнено розділом VIII - 1 згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

    Попередня

    60/64

    Наступна
    Додати в обране
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати