Стаття 74. Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення

1922

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

1. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

2. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

3. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

4. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

5. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

6. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

7. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Попередня

76/96

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Проведення дисциплінарного провадження за відсутності митника підозрюваного у корупції, призвело до його поновлення на роботі та стягнення ЗП (Львівський окружний адміністративний суд №380/4381/24 від 17.09.2024 р.)
У цій - на жаль, цілком звичній для таких ситуацій справі, суд поновив на роботі державного інспектора оперативного відділу №2 управління боротьби з контрабандою (далі - митника), якого було звільнено через початок проти нього справи про отримання неправомірної вигоди (хабаря).

Досудове розслідування встановило, що останній вимагав неправомірну вигоду від адміністрації компанії, яка відновлює пошкоджене війною нерухоме майно і мала наміри ввозити необхідні для цього матеріали. Разом із тим, особа у якої митник вимагав надання йому неправомірної вигоди, ще завчасно повідомила про таку “пропозицію” правоохоронні органи, тому прочитавши обставини справи - можна впевнитись у багатьох фактах реалізації митником свого умислу. Позаяк, обвинувальний вирок проти нього ще винесено не було, і - оскільки митника було звільнено з посади - він звернувся з позовною заявою де просив визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити його на державній службі та стягнути з митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог митник вказував, що службове розслідування, за результатами якого прийнято спірні накази проведено відповідачем формально, без підтвердження факту вчинення ним дисциплінарних проступків належними та допустимими доказами. А в основу висновків Дисциплінарної комісії покладені виключно відомості щодо підозри його у вчиненні кримінального правопорушення. На переконання позивача, підозра у вчиненні кримінального правопорушення, без належного доведення вини у його скоєнні не може беззаперечно свідчити про порушення присяги державного службовця, та скоєння проступку, який шкодить авторитету держави, зокрема, вчиненні неправомірних дій та отриманні неправомірної вигоди.

І, попри все, Львівський окружний адміністративний суд задовольнив вимоги митника, вказавши наступне: Читати повністю

Популярні новини