Стаття 50. Відмова у видачі ліцензії

1. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є:

1) недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії;

2) встановлення невідповідності заявника вимогам цього Закону та/або ліцензійним умовам для виду ліцензії, зазначеного в заяві про видачу ліцензії;

3) наявність у керівників, головного бухгалтера або особи, на яку покладено обов’язок ведення бухгалтерського обліку, власників істотної участі та кінцевих бенефіціарних власників заявника судимості за злочини проти громадської безпеки, злочини проти власності, злочини у сфері господарської діяльності, злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку та злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, що не знята і не погашена в установленому законом порядку;

4) неможливість встановлення за результатами перевірки документів, поданих заявником із заявою про отримання ліцензії, джерел і походження коштів, використаних для фінансування або формування статутного капіталу заявника, або осіб, які є засновниками (учасниками) заявника;

5) наявність встановлених суб’єктом державного фінансового моніторингу або судом порушень заявником вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

6) встановлення факту контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України.

2. Рішення Уповноваженого органу про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено до суду.