Стаття 14. Особи, які згідно з цим Законом звільняються від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових видів покарань. Усі інші засуджені, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових видів покарань не звільняються.

627

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

Амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

Попередня

14/156

Наступна

Додати в обране

Стаття 1. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ):
Стаття 2. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Стаття 3. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1 і 2 цього Закону:
Стаття 4. Звільнити від покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців:
Стаття 5. Скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженим, які відбувають покарання у виді обмеження волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-4 цього Закону.
Стаття 6. Звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.
Стаття 7. Амністія не застосовується до осіб:
Стаття 8. Виконання цього Закону покладається на суди.
Стаття 9. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього.
Стаття 10. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Така особа викликається в судове засідання і може давати пояснення. Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи.
Стаття 11. Особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання чинності цим Законом. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця від дня опублікування цього Закону.
Стаття 12. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Стаття 13. До осіб, засуджених за вчинення необережних злочинів, яким строк покарання було скорочено в порядку амністії або які були частково звільнені від відбуття основного покарання в порядку помилування, амністія застосовується виходячи із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.
Стаття 14. Особи, які згідно з цим Законом звільняються від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових видів покарань. Усі інші засуджені, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових видів покарань не звільняються.
Стаття 15. З метою забезпечення своєчасного надання необхідної медичної допомоги звільненим із місць позбавлення волі, які хворіють на активну форму туберкульозу, онкологічні захворювання або СНІД, кримінально-виконавчі установи негайно повідомляють відповідні органи місцевого самоврядування та органи охорони здоров'я про звільнення зазначених осіб.
Стаття 16. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити:
Стаття 17. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців.
Стаття 1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими:
Стаття 2. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Стаття 3. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім зазначених у статті 1 цього Закону:
Стаття 4. Звільнити з дисциплінарних батальйонів:
Стаття 5. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк осіб, у яких невідбута частина строку покарання на день набрання цим Законом чинності становить менше десяти місяців, незалежно від обмежень, встановлених у пунктах "к" і "л" статті 9 цього Закону, крім осіб, засуджених за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, або яких засуджено за тяжкі злочини і вони на день набрання цим Законом чинності відбули менше половини призначеного вироком суду строку основного покарання.
Стаття 6. Замінити невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на умовне засудження з іспитовим строком до трьох років особам, вперше засудженим до позбавлення волі на певний строк, невідбута частина покарання в яких на день набрання цим Законом чинності становить менше трьох років, незалежно від обмежень, встановлених у пунктах "к" і "л" статті 9 цього Закону, крім осіб, засуджених за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, або яких засуджено за тяжкі злочини і вони на день набрання цим Законом чинності відбули менше половини призначеного вироком суду строку основного покарання.
Стаття 7. Скоротити наполовину невідбуту частину покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, які не підлягають звільненню від покарання або невідбута частина покарання у вигляді позбавлення волі яким не підлягає заміні на умовне засудження з іспитовим строком на підставі статей 3-6 цього Закону:
Стаття 8. Звільнити від кримінальної відповідальності у порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону і кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності, а також жінок, які вчинили злочини, що не є тяжкими, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років включно.
Стаття 9. Амністія не застосовується до осіб:
Стаття 10. Цей Закон застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування цими особами покарання.
Стаття 11. Виконання цього Закону покладається виключно на суди.
Стаття 12. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений проти цього заперечує.
Стаття 13. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально на підставі ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання, матеріалів кримінальної справи чи матеріалів про злочин особи. Така особа викликається в судове засідання і може давати пояснення.
Стаття 14. У разі застосування амністії до осіб, яким замінюється невідбута частина покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк на умовне засудження, суд встановлює іспитовий строк на строк невідбутої частини покарання. Строк погашення судимості цим особам вирішується відповідно до частини третьої статті 55 Кримінального кодексу України.
Стаття 15. Особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання цим Законом чинності. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця після опублікування цього Закону.
Стаття 16. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Стаття 17. Під час застосування амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, слід виходити із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.
Стаття 18. Особи, які за цим Законом звільняються повністю від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових покарань. Усі інші засуджені, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових мір покарання не звільняються.
Стаття 19. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконкомам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити:
Стаття 20. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню до першого вересня 2001 року.
Стаття 1. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, осіб, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років:
Стаття 2. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання цим Законом чинності вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Стаття 3. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше третини призначеного строку основного покарання.
Стаття 4. Звільнити від покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців:
Стаття 5. Скоротити наполовину невідбуту частину покарання особам, засудженим до обмеження волі та позбавлення волі на певний строк, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-4 цього Закону:
Стаття 6. Звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності.
Стаття 7. Амністія не застосовується до осіб:
Стаття 8. Цей Закон застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування цими особами покарання.
Стаття 9. Виконання цього Закону покладається на суди.
Стаття 10. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений проти цього заперечує.
Стаття 11. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально на підставі ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Така особа викликається в судове засідання і може давати пояснення.
Стаття 12. Особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання цим Законом чинності. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця від дня опублікування цього Закону.
Стаття 13. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Стаття 14. Під час застосування амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, слід виходити із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.
Стаття 15. Особи, які згідно з цим Законом звільняються повністю від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових покарань. Усі інші засуджені, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових мір покарання не звільняються.
Стаття 16. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконкомам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити:
Стаття 17. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців.
Стаття 1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими:
Стаття 2. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини, крім тих, яких засуджено за злочини, зазначені у пункті "м" статті 10 цього Закону, до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного вироком суду основного покарання.
Стаття 3. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років включно та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, жінок, крім перелічених у статті 1 цього Закону.
Стаття 4. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше третини призначеного строку покарання.
Стаття 5. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до шести років включно, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання.
Стаття 6. Замінити невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на умовне засудження з іспитовим строком до трьох років особам, вперше засудженим до позбавлення волі, невідбута частина покарання в яких на день набрання цим Законом чинності становить менше трьох років, крім осіб, які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання.
Стаття 7. Звільнити з дисциплінарних батальйонів осіб, засуджених вперше за злочини, що не є тяжкими, а засуджених вперше за тяжкі злочини-якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання.
Стаття 8. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі осіб, у яких невідбута частина строку покарання на день набрання цим Законом чинності становить менше шести місяців, незалежно від обмежень, встановлених у пункті "м" статті 10 цього Закону, крім осіб, засуджених за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
Стаття 9. Скоротити наполовину невідбуту частину покарання особам, засудженим до позбавлення волі, які не підлягають звільненню від покарання або заміні невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі на умовне засудження з іспитовим строком на підставі статей 4-7 цього Закону:
Стаття 10. Амністія не поширюється на осіб:
Стаття 11. Цей Закон застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування цими особами покарання.
Стаття 12. Виконання цього Закону покладається:
Стаття 13. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально на підставі ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Засуджений викликається в судове засідання і може давати пояснення.
Стаття 14. Закриття кримінальної справи не допускається, якщо підсудний проти цього заперечує.
Стаття 15. У разі застосування амністії до осіб, яким замінюється невідбута частина покарання у вигляді позбавлення волі на умовне засудження, суд встановлює іспитовий строк на строк невідбутої частини покарання. Строк погашення судимості цим особам вирішується відповідно до частини третьої статті 55 Кримінального кодексу України.
Стаття 16. У разі застосування амністії до осіб, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання цим Законом чинності. Про дату закінчення відбування покарання засудженому повідомляється протягом місяця після опублікування цього Закону.
Стаття 17. Під дію цього Закону підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Стаття 18. У разі застосування амністії під дію статті 1 цього Закону підпадають:
Стаття 19. Підставою для визнання засудженого таким, що закінчив курс лікування від венеричної хвороби, є медичний висновок, а щодо осіб, яким судом призначено примусове лікування від алкоголізму чи наркоманії,-постанова (ухвала) суду про припинення примусового лікування, винесені до набрання цим Законом чинності чи в період його виконання.
Стаття 20. У разі застосування амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, слід виходити із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.
Стаття 21. Особи, які за цим Законом звільняються повністю від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових покарань. Усі інші засуджені, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових мір покарання не звільняються.
Стаття 22. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконкомам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити:
Стаття 23. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців.
Стаття 1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими:
Стаття 2. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання.
Стаття 3. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, жінок, засуджених за злочини, що не є тяжкими, на строк до трьох років включно.
Стаття 4. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше третини призначеного строку покарання.
Стаття 5. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених вперше за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до шести років включно та від інших покарань, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання.
Стаття 6. Звільнити з місць позбавлення волі осіб, засуджених вперше, невідбута частина покарання у яких на день набрання цим Законом чинності становить менше двох років.
Стаття 7. Звільнити з дисциплінарних батальйонів осіб, засуджених вперше за злочини, що не є тяжкими, а засуджених вперше за тяжкі злочини,-якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання.
Стаття 8. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, у яких невідбута частина строку покарання на день набрання цим Законом чинності становить менше шести місяців, незалежно від обмежень, встановлених у пунктах "е", "л" статті 11 цього Закону, крім осіб, засуджених за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
Стаття 9. Скоротити наполовину невідбуту частину покарання особам, засудженим до позбавлення волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 4-7 цього Закону:
Стаття 10. Закрити кримінальні справи, що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства, та справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності особами, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, а також жінками, які вчинили злочини, що не є тяжкими, за які передбачено покарання не суворіше як три роки позбавлення волі.
Стаття 11. Амністія не поширюється на осіб:
Стаття 12. Цей Закон застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання.
Стаття 13. Виконання цього Закону покладається:
Стаття 14. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально на підставі ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Засуджений викликається у судове засідання і може давати пояснення.
Стаття 15. Закриття кримінальної справи на підставі статті 10 цього Закону не допускається, якщо обвинувачений чи підсудний проти цього заперечує.
Стаття 16. У разі застосування амністії до осіб, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання цим Законом чинності. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця після опублікування цього Закону.
Стаття 17. Під дію цього Закону підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Стаття 18. У разі застосування амністії:
Стаття 19. Підставою для визнання закінченим курсу лікування засудженим венеричної хвороби є медичний висновок, а щодо осіб, яким судом призначено примусове лікування від алкоголізму чи наркоманії,-постанова (ухвала) суду про припинення примусового лікування, винесені до набрання цим Законом чинності чи в період його виконання.
Стаття 20. У разі застосування амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, треба виходити із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.
Стаття 21. Особи, які за цим Законом звільняються повністю від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових покарань. Всі інші засуджені, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових мір покарання не звільняються.
Стаття 22. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконкомам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити:
Стаття 23. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців.
Стаття 1. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років:
Стаття 2. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання цим Законом чинності вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Стаття 3. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону:
Стаття 4. Звільнити від покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців:
Стаття 5. Скоротити наполовину невідбуту частину покарання особам, засудженим до обмеження волі чи позбавлення волі на певний строк, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-4 цього Закону:
Стаття 6. Звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності.
Стаття 7. Амністія не застосовується до осіб:
Стаття 8. Виконання цього Закону покладається на суди.
Стаття 9. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений проти цього заперечує.
Стаття 10. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Така особа викликається в судове засідання і може давати пояснення. Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи.
Стаття 11. Особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання цим Законом чинності. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця від дня опублікування цього Закону.
Стаття 12. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Стаття 13. До осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, амністія застосовується виходячи із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.
Стаття 14. Особи, які згідно із цим Законом звільняються від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових видів покарань. Усі інші засуджені, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових видів покарання не звільняються.
Стаття 15. З метою забезпечення своєчасного надання необхідної медичної допомоги звільненим із місць позбавлення волі, які хворіють на активну форму туберкульозу, онкологічні захворювання або СНІД, кримінально-виконавчі установи негайно повідомляють відповідні органи місцевого самоврядування та органи охорони здоров'я про звільнення зазначених осіб.
Стаття 16. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити:
Стаття 17. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців.
Стаття 1. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років:
Стаття 2. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Стаття 3. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім зазначених у статті 1 цього Закону:
Стаття 4. Звільнити від покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців:
Стаття 5. Скоротити на третину невідбуту частину покарання особам, засудженим до обмеження волі чи позбавлення волі на певний строк, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-4 цього Закону:
Стаття 6. Звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.
Стаття 7. Амністія не застосовується до осіб:
Стаття 8. Виконання цього Закону покладається на суди.
Стаття 9. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього.
Стаття 10. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально.
Стаття 11. Особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання чинності цим Законом. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця від дня опублікування цього Закону.
Стаття 12. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Стаття 13. До осіб, засуджених за вчинення необережних злочинів, яким строк покарання було скорочено в порядку амністії або які були частково звільнені від відбуття основного покарання в порядку помилування, амністія застосовується виходячи із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.
Стаття 14. Особи, на яких поширюється дія цього Закону, звільненню від додаткових видів покарань не підлягають.
Стаття 15. З метою забезпечення своєчасного надання необхідної медичної допомоги звільненим із місць позбавлення волі, які хворіють на активну форму туберкульозу, онкологічні захворювання або СНІД, кримінально-виконавчі установи негайно повідомляють відповідні органи місцевого самоврядування та органи охорони здоров'я про звільнення зазначених осіб.
Стаття 16. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити:
Стаття 17. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців.
Стаття 1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими:
Стаття 2. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання.
Стаття 3. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше третини призначеного строку покарання.
Стаття 4. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених вперше за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до шести років включно та інших мір покарання, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання.
Стаття 5. Звільнити з дисциплінарних батальйонів осіб, засуджених вперше, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше третини призначеного строку покарання.
Стаття 6. Звільнити з місць позбавлення волі осіб, засуджених вперше, невідбута частина покарання у яких на день набрання цим Законом чинності становить менше одного року.
Стаття 7. Скоротити невідбуту частину покарання наполовину особам, засудженим до позбавлення волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-5 цього Закону:
Стаття 8. Закрити кримінальні справи, що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства, та справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності особами, які підпадають під дію статті 1 цього Закону.
Стаття 9. Амністія не поширюється на осіб:
Стаття 10. Цей Закон застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання.
Стаття 11. Виконання цього Закону покладається:
Стаття 12. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається щодо кожної особи індивідуально, після співбесіди з нею і на підставі ретельної перевірки матеріалів особової справи, відомостей про поведінку засудженого та його ставлення до праці за час відбування покарання.
Стаття 13. Постанови про застосування амністії, винесені органами дізнання і попереднього слідства, санкціонуються прокурором. Кримінальну справу може бути закрито на підставі цього Закону лише в разі письмової на те згоди обвинуваченого. В іншому разі закінчена розслідуванням справа надсилається до суду, який розглядає її та вирішує питання про можливість застосування амністії. В такому ж порядку розглядаються судами справи, не розглянуті ними до набрання цим Законом чинності.
Стаття 14. У разі застосування амністії до осіб, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання цим Законом чинності. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця після опублікування цього Закону.
Стаття 15. Під дію цього Закону підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Стаття 16. У разі застосування амністії:
Стаття 17. Злісними порушниками режиму є:
Стаття 18. Підставою для визнання закінченим курсу лікування засудженим венеричної хвороби є медичний висновок, а щодо осіб, яким судом призначено примусове лікування від алкоголізму чи наркоманії,-постанова (ухвала) суду про припинення примусового лікування, винесені до набрання цим Законом чинності чи в період його виконання.
Стаття 19. У разі застосування амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, треба виходити із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.
Стаття 20. Особи, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових мір покарання не звільняються, крім осіб, відносно яких на день набрання цим Законом чинності вироки суду в частині додаткових мір покарання не було виконано.
Стаття 21. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям забезпечити:
Стаття 22. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців.

Популярні новини

Аналітична стаття

Консультації

Судові рішення

Юридичні застереження

Про проект

Партнери

Ми в соціальних мережах:

Юридичні застереження

Про проект

Партнери