Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Прокопенка О.Б.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_8 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області (правонаступником якої є Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області; далі - Інспекція) про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ФОП ОСОБА_8 звернулася до суду із позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу Інспекції від 21 лютого 2014 року № Ф-393-25 про сплату недоїмки у сумі 12 403 грн 89 коп. (далі - Вимога).

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до частини четвертої 'статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_39/ed_2013_10_18/pravo1/T102464.html?pravo=1> (далі - Закон № 2464-VI) ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Вказала, що з 27 вересня 2007 року вона зареєстрована як ФОП. Посилаючись на те, що з 30 квітня 2007 року вона є пенсіонером за віком та з 2 грудня 2008 року отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, вважає вимогу про сплату боргу протиправною.

Суд установив, що ОСОБА_8 як ФОП зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 8 квітня 2005 року за № 22710000000001369 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1.

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку НОМЕР_2 позивач з 1 січня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування.

З 30 квітня 2007 року ОСОБА_8 є пенсіонером за віком, а згодом за власним бажанням вона перейшла на інший вид пенсії, у зв'язку з чим із 2 грудня 2008 року їй призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області від 22 квітня 2014 року № 8319/10/23.

21 лютого 2014 року Інспекція прийняла Вимогу.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 22 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2014 року, позов задовольнив: визнав протиправною та скасував Вимогу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 жовтня 2014 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інспекції на попередні рішення судів.

Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про протиправність Вимоги, які ґрунтувалися на тому, що особа, яка є пенсіонером за віком та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, не є платником єдиного внеску за себе згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, оскільки цей Закон не містить обмежень залежно від виду отриманої пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника чи за вислугу років).

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, Інспекція подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 жовтня 2014 року та направити справу на новий розгляд.

На обґрунтування заяви додає копію постанови Верховного Суду України від 21 квітня 2015 року (справа № 21-90а15), яка, на думку заявника, підтверджує невідповідність ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 жовтня 2014 року викладеному у цій постанові висновку щодо застосування у подібних правовідносинах частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI.

Так, у постанові, на яку посилається у своїй заяві Інспекція, міститься правовий висновок, відповідно до якого положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI не поширюються на осіб, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ФОП ОСОБА_8 згідно зі статтею 10 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обрала пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яка призначена їй 2 грудня 2008 року, а відтак колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що вона не має права на пільгу, передбачену частиною четвертою статті 4 Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_39/ed_2014_09_02/pravo1/T102464.html?pravo=1> № 2464-VI.

Отже, ухвала Вищого адміністративного суду України від 8 жовтня 2014 року, якою касаційний суд, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, не відповідає викладеному у вказаній вище постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 243 КАС суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 237 цього Кодексу.

За таких обставин порушення судом касаційної інстанції норми матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій та прийняття нової постанови - про відмову у задоволенні позову ФОП ОСОБА_8

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2014 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 жовтня 2014 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков В.Л. Маринченко М.І. Гриців П.В. Панталієнко О.В. Кривенда О.О. Терлецький