Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Гриціва М.І., суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ремо» (далі - ТОВ) до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

ТОВ подало до адміністративного суду позовну заяву, в якій просило визнати протиправними дії ДПІ та скасувати прийняті нею податкові повідомлення-рішення від 8 листопада 2012 року №№ 0002032310, 0002042310.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 29 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року, позов задовольнив частково.

ДПІ оскаржила ці рішення до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 8 квітня 2013 року відкрив касаційне провадження і витребував справу з суду першої інстанції.

На виконання вимог суду касаційної інстанції, зважаючи на втрату судового провадження в адміністративній справі № 2а/1270/9383/2012 за позовом ТОВ до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, Луганський окружний адміністративний суд з власної ініціативи ухвалою від 6 серпня 2015 року відкрив провадження з відновлення зазначеного провадження та ухвалою від 19 серпня 2015 року відновив його в частині: ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року про відкриття провадження у справі, позовної заяви від 26 листопада 2012 року, копій податкових повідомлень-рішень від 8 листопада 2012 року №№ 0002032310, 0002042310, заперечення проти адміністративного позову, вступної та резолютивної частин постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, апеляційної скарги, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня

2013 року.

31 серпня 2015 року адміністративна справа № 2а/1270/9383/2012 в обсязі відновленого провадження була направлена до суду касаційної інстанції.

Із посиланням на недостатність зібраних матеріалів, що унеможливлює розгляд касаційної скарги ДПІ, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 листопада 2015 року на підставі статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) закрив касаційне провадження за цією скаргою.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України статті 279 КАС у подібних правовідносинах.

Як на приклад неоднакового застосування названої норми права посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня та 20 серпня 2015 року (справи №№ К/800/17415/14, К/9991/58201/12 відповідно), в яких касаційний розгляд відбувався за частково відновленими втраченими провадженням в адміністративних справах, обсяг відновлення яких подібний до відновленого провадження у справі № 2а/1270/9383/2012.

В аспекті заявленого неоднакового правозастосування колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.

Статтею 273 КАС визначено можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення, або в якій провадження закрито.

За статтею 275 цього Кодексу заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 279 КАС у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

За частиною четвертою статті 218 КАС суд приймає рішення про закриття провадження у справі у разі, коли особа, яка подала касаційну скаргу, відмовилась від неї до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

За наслідками розгляду касаційної скарги цей суд має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження (пункти 7, 8 частини першої статті 223 КАС).

Згідно з частиною другою статті 228 КАС суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів відновленого втраченого судового провадження і з цієї причини закрив провадження за касаційною скаргою.

Нормативний підхід до розуміння наведених норм процесуального права в їх взаємозв'язку у контексті обставини справи дає підстави для такого висновку.

Рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині приймається в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII КАС. Прийняття цього рішення за підсудністю відноситься до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 279 КАС саме цей суд вправі закрити розгляд заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження та роз'яснити особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

На стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі статті 279 КАС з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини другої статті 243 КАС у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.

Аналіз наведених норм процесуального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції неправильно застосував процесуальний закон, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з передачею справи до цього суду для подальшого касаційного розгляду поданої касаційної скарги.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 листопада 2015 року скасувати, а справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ремо» до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень передати до суду касаційної інстанції для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. Гриців

Судді О.Ф. Волков О.В. Кривенда

В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко

О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін

О.О. Терлецький