Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоГриціва М.І., суддів:Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом приватного підприємства «Альфа-Мед КР» (далі - Підприємство) до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ОДПІ) про визнання дій незаконними та скасування рішення,

встановила:

У червні 2010 року Підприємство звернулося до суду з позовом до ОДПІ, у якому просило:

- визнати дії працівників ОДПІ при проведенні перевірки Підприємства 19 квітня 2010 року незаконними;

- скасувати рішення ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 травня 2010 року № 0002742304 у розмірі 6636 грн 56 коп. у зв'язку із його невідповідністю вимогам чинного законодавства України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Підприємство не отримувало від ОДПІ письмового повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення проведення перевірки. Акт перевірки від 19 квітня 2010 року № 0149/81/23/33576112 складено з порушенням вимог підпунктів 2.1.7, 2.1.8 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2007_06_13/pravo1/RE11205.html?pravo=1>. Висновки ОДПІ щодо порушення Підприємством підпунктів 2.8, 3.5 Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320; далі - Положення), не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з касовою книгою Підприємства 10 та 15 квітня 2010 року його директору була видана готівка з каси під звіт двома видатковими касовими ордерами №№ 80, 85 на суму 1200 грн та 900 грн відповідно. В обох видаткових касових ордерах відсутній підпис одержувача готівкових коштів та реквізити документа, який засвідчує особу одержувача.

Наказом позивача від 8 квітня 2009 року № 11 «Про встановлення ліміту залишку готівки у касі приватного підприємства «Альфа-Мед КР» (далі - наказ № 11) встановлено ліміт залишку готівки у касі у розмірі 470 грн. З огляду на те, що видача готівки з каси не підтверджена належно оформленими касовими ордерами, контролюючий орган дійшов висновку про перевищення Підприємством встановленого ліміту залишку готівкових коштів в касі на загальну суму 3318 грн 28 коп.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 14 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовив. Визнав правомірними дії ОДПІ щодо порядку проведення планової перевірки Підприємства та рішення ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 травня 2010 року № 0002742304 у розмірі 6636 грн 56 коп..

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 2 жовтня 2015 року скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нову, якою позовні вимоги задовольнив частково: скасував податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 19 травня 2010 року № 0002742304 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4200 грн. Скасовуючи постанову о кружного адміністративного суду, апеляційний суд, посилаючись на норми пунктів 7.23, 7.24 Положення, вказав на те, що при розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі суму готівки за видатковими документами, в яких видача готівки не підтверджена підписом одержувача, слід додавати до залишку готівки в касі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 червня 2015 року рішення суду апеляційної інстанцій залишив без змін. У своєму рішенні цей суд зазначив, що відповідно до норм Положення розрахунок понадлімітних залишків у касі здійснюється виключно на підставі записів у касовій книзі і даних про встановлений ліміт каси. Враховуючи залишок готівки в касі в сумі 34 грн 14 коп. та суму за видатковим касовим ордером від 10 квітня 2010 року № 80 на суму 1200 грн, в якому відсутній підпис одержувача (разом 1234 грн 14 коп.), а також установлений ліміт каси (470 грн), сума перевищення ліміту каси становить 764 грн 14 коп.

Враховуючи залишок готівки в касі в сумі 24 грн 14 коп. та суму за видатковим касовим ордером від 15 квітня 2010 року № 85 у розмірі 900 грн, в якому відсутній підпис одержувача (разом 924 грн 14 коп.), а також установлений ліміт каси (470 грн), сума перевищення ліміту каси становила 454 грн 14 коп. Відтак загальна сума штрафних санкцій, яка має бути застосована до позивача, складає 2436 грн 56 коп.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ОДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме підпунктів 2.8, 3.5 Положення.

На підтвердження неоднакового застосування зазначених норм права ОДПІ посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року та 25 лютого 2015 року (справи №№ К-34162/10, К/800/35639/14 відповідно). У цих рішеннях суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування до позивачів штрафних (фінансових) санкцій у встановлених розмірах, оскільки суми коштів по видаткових касових ордерах, які не оформлені належним чином, перевищують встановлений ліміт залишку готівки в касі.

В аспекті заявленого неоднакового правозастосування колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.

У справі, про перегляд рішення суду касаційної інстанції в якій подано заяву, йдеться про те, що розрахунок понадлімітних залишків у касі здійснюється виключно на підставі записів у касовій книзі і даних про встановлений ліміт каси. Оскільки Підприємство видало готівку з каси під звіт за видатковими касовими ордерами, в яких відсутній підпис одержувача, то відповідно до вимог пункту 7.24 Положення при розрахунку суми перевищення ліміту каси сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи.

У наданій для порівняння ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року зазначено про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у встановлених розмірах, оскільки суми коштів по видаткових касових ордерах, які не оформлено належним чином, перевищують встановлений ліміт залишку готівки в касі.

В ухвалі від 25 лютого 2015 року Вищий адміністративний суд України також вказав на правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за перевищення ліміту готівки в касі у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого видаткового касового ордеру про видачу фізичній особі готівки з каси, наявність якого є передумовою для виведення з каси підприємства понадлімітних коштів.

Зазначені вище судові рішення касаційного суду, які ОДПІ навела на підтвердження неоднакового правозастосування, та судове рішення, про перегляд якого подано заяву, прийняті у подібних правовідносинах і наведені у них правозастосовні висновки за своїм змістом і значенням є однаковими, що унеможливлює їх порівняння на предмет неоднакового застосування норм матеріального права. Відсутність підстав для перегляду оскарженого судового рішення не дає можливості визначити його правомірність чи незаконність та сформулювати висновок про правильне застосування норми матеріального закону щодо спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права в подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. Гриців Судді: О.А. Коротких О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін О.О. Терлецький