Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - управління ДСНС) про стягнення грошової допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки виплат грошової допомоги та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив стягнути з управління ДСНС на його користь: суму одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 61 444 грн 68 коп.; суму середньомісячного грошового забезпечення за період з 23 липня 2013 року по день винесення рішення у справі виходячи із середньомісячного грошового забезпечення у розмірі 7379 грн 4 коп. за час затримки виплати грошової допомоги; моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_10 зазначив, що він був звільнений зі служби у відставку у зв'язку зі станом здоров'я. На час звільнення він мав вислугу років 22 роки 2 місяці та 25 днів. Проте при звільненні була нарахована, але не виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме 61 444 грн 68 коп. Позивач вважає, що порушено його право на отримання такої допомоги, передбачене пунктом 18.3 Тимчасового положення про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МНС України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 27 квітня 2005 року № 139 (далі - Тимчасове положення), та пунктом 15.3 Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10 червня 2008 року № 447 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2008 року за № 612/15303; далі - Інструкція).

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 14 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, позов задовольнив частково: постановив стягнути з управління ДСНС на користь ОСОБА_10 суму одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 61 444 грн 68 коп. В іншій частині позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 липня 2014 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_10 на вказані вище судові рішення у справі, що розглядається, відмовив на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, ОСОБА_10 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме: статей 116, 117 Кодексу законів про працю України. Просить постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року змінити в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки виплати грошової допомоги та задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з управління ДСНС на його користь суми середньомісячного грошового забезпечення за період з 23 липня 2013 року по 24 січня 2014 року - час затримки виплати одноразової грошової допомоги - у розмірі 44 274 грн 24 коп. виходячи із середньомісячного грошового забезпечення у розмірі 7379 грн 4 коп.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 серпня 2014 року (справа № К/800/42222/14), яка, на його думку, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС. При цьому касаційний суд зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_10 є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів на підтвердження незаконності постановлених судами попередніх інстанцій рішень, а тому не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи. Зі змісту цієї ж ухвали вбачається, що предметом спору у справі було кілька вимог: про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги та відшкодування моральної шкоди. Суд першої інстанції позов задовольнив частково, а апеляційний суд таке рішення залишив без змін. Посилань на застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору та правильність такого застосування в ухвалі Вищого адміністративного суду України немає.

Судовим рішенням, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України, Вищий адміністративний суд України також відмовив у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 5 частини п'ятої

статті 214 КАС. Приймаючи таке рішення, касаційний суд зазначив, що касаційна скарга управління ДСНС є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів на підтвердження незаконності постановлених судами попередніх інстанцій рішень, а тому не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи. Зі змісту цієї ж ухвали вбачається, що постановою апеляційного суду було скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення - про часткове задоволення позовних вимог.

Будь-які посилання на те, що предметом спору у справі, рішення в якій надано для порівняння, були вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошової допомоги, в ухвалі суду касаційної інстанції відсутні.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що касаційний суд ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховий Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_10 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.Б. Гусак П.В. ПанталієнкоО.А. Коротких О.Б. ПрокопенкоО.В. Кривенда І.Л. СамсінВ.Л. Маринченко О.О. Терлецький