Історія справи

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 903/418/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні заяву першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

про розподіл судових витрат понесених у суді касаційної інстанції у справі

за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

до Фізичної особи-підприємця Кольбуха Андрія Васильовича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,

про стягнення 395 693,99 грн, розірвання договору та повернення нерухомого майна.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року заступник керівника Волинської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - позивач та/або РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кольбуха Андрія Васильовича (далі - ФОП Кольбух А. В.), в якому просив:

- залучити Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (ЄДРПОУ 44768034) (далі - ДСГП «Ліси України», третя особа та/або Балансоутримувач) до участі у справі як третю особу на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору;

- стягнути з ФОП Кольбуха А. В. на користь держави в особі РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях грошові кошти у розмірі 395 693,99 грн, з яких: 350 000,00 грн заборгованість з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024 № 1515, предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3 кв. м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д; 39 636,09 грн пеня, нарахована відповідно до пункту 3.8 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024 № 1515; 4 373,13 грн інфляційні втрати та 1 684,77 грн 3 % річних;

- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024, укладений між РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Кольбухом А. В. та ДСГП «Ліси України», предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3 кв. м, розташована за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д;

- зобов`язати ФОП Кольбуха А. В. повернути ДСГП «Ліси України» нерухоме майно - будівлю буфету площею 161,3 кв. м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д, на умовах та у порядку, визначених договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024 № 1515.

На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначав, що Волинською обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання державного майна, а саме факт несплати відповідачем орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024 № 1515 (далі - договір від 25.06.2024 № 1515).

Право оренди та використання будівлі буфету площею 161,3 кв. м, розташованої за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д виникло у відповідача з моменту підписання 13.09.2024 ДСГП «Ліси України» (Балансоутримувачем) акта приймання-передачі майна.

З урахуванням положень пунктів 3.3 та 3.9 договору від 25.06.2024 № 1515 період заборгованості розраховано з 16.10.2024 по 15.03.2025, тобто за п`ять місяців.

Враховуючи, що ФОП Кольбух А. В. не сплачує за орендоване державне майно оренду плату більше п`яти місяців підряд, наявні правові підстави для розірвання договору від 25.06.2024 № 1515, а також підстави для зобов`язання відповідача повернути орендоване майно.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.06.2025 у справі № 903/418/25 позов задоволено повністю; стягнуто з ФОП Кольбуха А. В. грошові кошти у розмірі 395 693,99 грн (з яких: 350 000,00 грн заборгованості з орендної плати за договором від 25.06.2024 № 1515, предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3 кв. м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д, 39 636,09 грн пені, нарахованої відповідно до пункту 3.8 договору від 25.06.2024 № 1515, 4 373,13 грн інфляційних втрат та 1 684,77 грн - 3 % річних); розірвано договір від 25.06.2024 № 1515; зобов`язано відповідача повернути ДСГП «Ліси України» нерухоме майно - будівлю буфету площею 161,3 кв. м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д, на умовах та у порядку, визначених договором від 25.06.2024 № 1515.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 (Миханюк М. В. - головуючий, судді: Юрчук М. І., Тимошенко О. М.) рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.25 у справі № 903/418/25 скасоване; прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову; стягнути з Волинської обласної прокуратури на користь відповідача 14 391,00 грн витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 16.12.2025 (Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.) постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 903/418/25 скасовано; рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2025 у справі №903/418/25 залишено в силі.

Короткий зміст заяви та заперечень на неї

Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 903/418/25, Прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, зокрема, просив стягнути з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури судові витрати за розгляд касаційної скарги.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані положення законодавства

Згідно з частиною третьою статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, розглянувши зазначену заяву Прокурора, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частинах першій, четвертій статті 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті четвертої Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру було встановлено: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 903/418/25, Прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив постанову скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2025 у справі № 903/418/25.

Отже, з урахуванням викладеного та вимог касаційної скарги, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 23 982,82 грн (2 немайнові вимоги та 1 майнова вимога х 200 %). Звертаючись з касаційною скаргою, Рівненською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 23 982,82 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.11.2025 № 2233.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що постановою Верховного Суду від 16.12.2025 у справі № 903/418/25, якою постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 903/418/25 скасовано, а рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2025 залишено в силі, не було здійснено розподілу судових витрат скаржника, колегія суддів дійшла висновку, що заява першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про розподіл судових витрат, викладена у прохальній частині касаційної скарги, підлягає задоволенню, а сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 23 982,82 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 123 129 244 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про розподіл судових витрат задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кольбуха Андрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910077) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 903/418/25 в сумі 23 982,82 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят дві гривні 82 копійки).

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Волинської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ