Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Прокопенка О.Б., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Самсіна І.Л., при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,

за участю представників відповідачів:

Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) -Білопольської Н.А.,

Вищої ради юстиції України (далі - ВРЮ) - Белінської О.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до ВРЮ, ВККС про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

29 грудня 2015 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом, у якому просила: визнати протиправними дії ВРЮ про доручення ВККС щодо встановлення в діях судді Будьоннівського районного суду міста Донецька ОСОБА_8 ознак дисциплінарного проступку і порушення присяги судді та стосовно зупинення розгляду матеріалів щодо звільнення з посади за загальними обставинами; визнати незаконним та скасувати рішення ВККС від 18 листопада 2015 року щодо надання рекомендацій ВРЮ про звільнення ОСОБА_8 за ознаками порушення присяги судді; визнати протиправними дії ВРЮ щодо порушення строку розгляду заяви про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Будьоннівського районного суду міста Донецька за власним бажанням та направити його до Верховної Ради України (далі - ВРУ) з відповідним пакетом документів; зобов'язати ВРЮ негайно прийняти рішення щодо направлення подання до ВРУ про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Будьоннівського районного суду міста Донецька за власним бажанням та направити його до ВРУ з відповідним пакетом документів.

Суд встановив, що Указом Президента України від 1 жовтня 2008 року № 882/2008 ОСОБА_8 призначено на посаду судді Будьоннівського районного суду міста Донецька.

Постановою ВРУ від 5 вересня 2013 року № 452-VII позивача обрано на посаду судді Будьоннівського районного суду міста Донецька безстроково.

8 жовтня 2014 року ОСОБА_8 звернулась до ВРЮ із заявою про звільнення з посади судді за власним бажанням разом із доданими до неї необхідними документами.

8 вересня 2015 року секція ВРЮ приступила до розгляду заяви позивача і ухвалила висновок рекомендувати ВРЮ звернутися до ВККС для встановлення в діях 10 суддів, у тому числі і ОСОБА_8, ознак дисциплінарного проступку та порушення присяги судді та зупинити розгляд матеріалів щодо звільнення з посади за загальними обставинами.

29 січня 2015 року до ВККС надійшло звернення голови Ради суддів України Сімоненко В.М. щодо порушення присяги суддями. На обґрунтування звернення заявник зазначила, що деякі з суддів, які є носіями судової влади в Україні та уповноважені здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі, призначені на посади у незаконно створених установах самопроголошеної «Донецької Народної Республіки» (далі − «ДНР», «судах ДНР»). Ця обставина встановлена зі змісту документа − «Указу голови ДНР» від 9 січня 2015 року № 03, копія якого надана як додаток до звернення. Згідно з цим документом серед «суддів», призначених у «Верховний суд ДНР», значиться ОСОБА_8

Голова Ради суддів України Сімоненко В.М. вказала, що цей факт негативно впливає на авторитет судової влади в Україні, яка здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законодавством України, та просила ВККС здійснити перевірку такої неналежної поведінки цих суддів.

З метою інформування судді ОСОБА_8 про наявність у ВККС звернення щодо неї 11 вересня 2015 року на офіційному веб-сайті ВККС було розміщено оголошення, яким судді запропоновано надати відомості щодо свого місцезнаходження для направлення їй копії звернення або надіслати пояснення щодо порушення, вчинення якого ставиться їй у вину, протягом десяти днів з дня розміщення оголошення.

Втім, суддя ОСОБА_8 на пропозицію не відреагувала, письмових пояснень стосовно обставин, викладених у зверненні, не надала.

Членом ВККС Весельською Т.Ф. проведено перевірку даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності, за результатами якої складено висновок з викладенням виявлених фактів та обставин. На підставі цього висновку рішенням ВККС від 24 вересня 2015 року № 2425/дп-15 стосовно судді Будьоннівського районного суду міста Донецька ОСОБА_8 відкрито дисциплінарну справу.

30 жовтня 2015 року на адресу ВККС надійшло звернення голови ВРЮ Бенедисюка І.М., який ініціював здійснення перевірки відносно судді Будьоннівського районного суду міста Донецька ОСОБА_8 на предмет наявності в її діях дисциплінарного правопорушення та порушення присяги у зв'язку з порушенням правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, та допущення недоброчесної поведінки.

На засідання ВККС суддя Будьоннівського районного суду міста Донецька ОСОБА_8 не з'явилася. У зв'язку з її перебуванням на території, не підконтрольній українській владі, та відсутністю можливості надіслати поштову кореспонденцію на цю територію (за повідомленням Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з 27 листопада 2014 року приймання і доставка поштових відправлень на територію Донецької та Луганської областей, яка не контролюється українською владою, не здійснюється) про дату, місце та час засідання вона була поінформована оголошенням, розміщеним 23 жовтня 2015 року на офіційному веб-сайті ВККС. За таких обставин розгляд дисциплінарної справи здійснювався за відсутності судді.

18 листопада 2015 року ВККС прийняла рішення направити до ВРЮ рекомендацію для вирішення питання про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Будьоннівського районного суду міста Донецька з підстави, передбаченої пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_508/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> (порушення суддею присяги) у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

Вищий адміністративний суд України постановою від 8 лютого 2016 року відмовив ОСОБА_8 у задоволенні позовних вимог.

Ухвалюючи таке рішення, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що вчинення ОСОБА_8 дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у її об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, свідчить про наявність підстав для внесення до ВРЮ подання про звільнення її з посади судді за порушення присяги (пункт 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_508/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1>).

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій ВРЮ щодо порушення строку розгляду заяви про звільнення з посади судді, то Вищий адміністративний суд України зазначив, що ВРЮ не здійснювала своїх повноважень з 11 квітня 2014 року до 4 червня 2015 року через відсутність складу зазначеного органу, передбаченого Конституцією України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> та -Законом України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі Закон № 22/98-ВР) <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_05_21/pravo1/Z980022.html?pravo=1>, а відтак порушень з боку ВРЮ не було.

31 травня 2016 року ОСОБА_8 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2016 року з підстави, установленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України

(далі - КАС), разом із клопотанням про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення. У заяві, зокрема, просить скасувати рішення Вищого адміністративного суду України та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилась.

Представники ВККС та ВРЮ заперечували проти заяви з наведенням відповідних доводів, вважаючи оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим, просили відмовити у задоволенні заяви про його перегляд.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_8 звернулася з позовом до ВККС та ВРЮ про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, об'єднавши свої позовні вимоги в одній позовній заяві, і ВАСУ розглянув фактично різні предмети позову в одному провадженні.

За правилами пункту 4 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

Статтею 1711 КАС визначено особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, ВРЮ, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Відповідно до частини шостої статті 1711 КАС рішення Вищого адміністративного суду України щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, ВРЮ, рішення, дії чи бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному цим Кодексом. Серед зазначених суб'єктів владних повноважень ВККС відсутня.

Ураховуючи наведені норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що Верховний Суд України позбавлений можливості переглянути оскаржуване рішення в частині заявлених позовних вимог ОСОБА_8 до ВККС, оскільки відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановленому цим Кодексом, а підстав для перегляду Верховним Судом України рішень Вищого адміністративного суду України у публічно-правових спорах, звернених до ВККС, чинним законодавством не встановлено у зв'язку з відсутністю права на оскарження таких рішень.

За правилами частини першої статті 32 Закону № 22/98-ВР питання про звільнення судді з підстави, передбаченої пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення присяги судді), ВРЮ розглядає після надання ВККС відповідного висновку або за власною ініціативою.

Оскільки ОСОБА_8 займала посаду судді суду першої інстанції, здійснення дисциплінарного провадження щодо неї відповідно до частини першої статті 94 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2453-VI) належить до компетенції ВККС, тому ВРЮ відповідно до пунктів 5, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, статей 93−95 Закону № 2453-VI, статей 24, 27 Закону № 22/98-ВР правомірно звернулася до ВККС із заявою щодо проведення перевірки наявності у діях судді Будьоннівського районного суду міста Донецька ОСОБА_8 дисциплінарного правопорушення та порушення присяги.

Щодо позовних вимог ОСОБА_8 до ВРЮ, зокрема про порушення строків розгляду її заяви про звільнення з посади, то колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

11 квітня 2014 року з набранням чинності Законом України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (далі - Закон № 1188-VII) припинились повноваження членів ВРЮ, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою.

12 лютого 2015 року ВРУ прийняла Закон України № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII), який передбачав внесення змін, зокрема, до Закону № 22/98-ВР, що, у свою чергу, стало передумовою формування нового складу ВРЮ, яка з 4 червня 2015 року розпочала роботу в складі 17 членів.

Таким чином, згідно з вимогами Закону № 192-VIII та Закону

№ 1188-VII ВРЮ у період з 11 квітня 2014 року до 4 червня 2015 року не здійснювала своїх повноважень через відсутність складу, передбаченого Конституцією України та Законом № 22/98-ВР.

Вищий адміністративний суд України з огляду на встановлені у цій справі обставини, описані вище, зважаючи на їх зміст, ретельно перевірив і доводи ОСОБА_8 щодо порушення, на її думку, ВРЮ строків розгляду заяви про звільнення з посади за власним бажанням та дійшов обґрунтованого висновку, що ВРЮ діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове рішення чи направити справу на новий судовий розгляд.

Доводи позивача не спростовують правильності правових висновків постанови Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2016 року.

Ураховуючи наведене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_8 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.В. Кривенда І.Л. Самсін