П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_8 до Президента України, Державної казначейської служби України (далі - ДКС) про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

2 грудня 2014 року ОСОБА_8 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції в порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) із позовом до Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки та оборони України (далі - РНБО), Міністерства оборони України, ДКС, у якому просила: визнати протиправними дії відповідачів щодо порушення права на життя та безпеку її чоловіка ОСОБА_9 та її безпеку внаслідок використання літака Збройних Сил України (далі - ЗСУ) для здійснення авіаційного удару по мирних жителях м. Луганська ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати офіційний висновок та інформацію відповідачів відносно подій ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними та злочинними; визнати протиправними дії відповідачів щодо завдання їй матеріальної та моральної шкоди внаслідок вбивства її чоловіка ОСОБА_9 через здійснення авіаційного удару ЗСУ по мирних жителях м. Луганська ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити конкретних осіб, винних у вчиненні протиправних дій внаслідок використання літака ЗСУ для здійснення авіаційного удару по мирних жителях м. Луганська ІНФОРМАЦІЯ_1 та вбивстві її чоловіка ОСОБА_9; стягнути з відповідачів на її користь матеріальну та моральну шкоду.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 грудня 2014 року позовну заяву ОСОБА_8 залишив без руху, оскільки: вона підлягає уточненню щодо складу відповідачів; вимоги позовної заяви є нечіткими та незрозумілими у зв'язку з тим, що позивач не зазначила, якими рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, в чому полягає на час розгляду позову порушення її особистих прав, свобод та інтересів з боку Президента України, а також відсутнє правове обґрунтування позовних вимог у цій частині.

На виконання вищезазначеної ухвали ОСОБА_8 12 грудня 2014 року подала до Вищого адміністративного суду України доповнення та уточнення до позову, згідно з якими відповідачами у позові визначено Президента України та ДКС, а також викладено нові позовні вимоги, а саме:

1. Визнати протиправним Указ в.о. Президента України Турчинова О.В. від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення РНБО від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» (далі - Указ № 405/2014), в результаті дії якого ІНФОРМАЦІЯ_1 позбавлений життя її чоловік ОСОБА_9 та могла бути убита позивач.

2. Визнати протиправними дії в.о. Президента України Турчинова О.В. як гаранта Конституції України, голови РНБО, Верховного Головнокомандувача ЗСУ на дату скоєння протиправних дій 2 червня 2014 року відносно позивача щодо порушення її права на життя і безпеку, гарантованого Конституцією, внаслідок використання літака ЗСУ для здійснення авіаційного удару по мирних жителях м. Луганська ІНФОРМАЦІЯ_1.

3. Визнати протиправними дії відповідача щодо порушення права на життя і безпеку, свобод, прав та інтересів внаслідок використання літака ЗСУ для здійснення авіаційного удару по мирних жителях м. Луганська ІНФОРМАЦІЯ_1, що призвело до убивства чоловіка позивача ОСОБА_9, що був її годувальником, та завдання позивачу матеріальної і моральної шкоди.

4. Визнати протиправною бездіяльність відповідача відносно позивача щодо порушення її права на життя і безпеку, свобод, прав та інтересів внаслідок використання літака ЗСУ для здійснення авіаційного удару по мирних жителях м. Луганська ІНФОРМАЦІЯ_1, в результаті якого позивач могла бути убита, а її чоловік ОСОБА_9 був убитий.

5. Визнати протиправними дії відповідача щодо представлення громадськості країни і міжнародному співтовариству, а також засобам масової інформації офіційних висновків та інформації про те, що мирні жителі були убиті та поранені ІНФОРМАЦІЯ_1 біля будівлі Луганської обласної державної адміністрації, у тому числі чоловік позивача ОСОБА_9, внаслідок обстрілу з будівлі Служби Безпеки України в Луганській області, а не внаслідок авіаційного удару ЗСУ.

6. Визнати протиправними дії відповідача щодо завдання позивачу матеріальної та моральної шкоди внаслідок убивства її чоловіка ОСОБА_9, що був її годувальником, від авіаційного удару ЗСУ по мирних жителях м. Луганська ІНФОРМАЦІЯ_1.

7. Зобов'язати відповідача встановити конкретних осіб, винних у скоєнні протиправних дій внаслідок використання літака ЗСУ для здійснення авіаційного удару по мирних жителях м. Луганська ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі і по позивачу, в результаті якого вона могла бути вбита та цинічно убито її чоловіка ОСОБА_9

8. Стягнути на користь позивача з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 50 000 грн внаслідок убивства державою чоловіка позивача - ОСОБА_9, її годувальника.

9. Стягнути на користь позивача з відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 грудня 2014 року позов ОСОБА_8 у частині позовних вимог про визнання протиправним Указу № 405/2014, в результаті дії якого ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач могла бути убита та позбавлений життя її чоловік ОСОБА_9, залишив без розгляду у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду; відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_8 щодо зобов'язання відповідача встановити конкретних осіб, винних у скоєнні протиправних дій внаслідок використання літака ЗСУ для здійснення авіаційного удару по мирних жителях м. Луганська ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі й по позивачу, в результаті якого вона могла бути вбита та убито її чоловіка ОСОБА_9, посилаючись на те, що ці вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; у решті позовних вимог позовну заяву повернув ОСОБА_8, посилаючись на те, що позивач не усунула зазначені в ухвалі від 3 грудня 2014 року недоліки.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 грудня 2014 року, ОСОБА_8 звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 3 частини першої статті 237 КАС, в якій просить скасувати вказану ухвалу, прийняти до розгляду її уточнену позовну заяву та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 99 КАС).

Статтею 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Залишаючи без розгляду позов в частині оскарження Указу № 405/2014, суд виходив із того, що з адміністративним позовом до суду ОСОБА_8 звернулась у грудні 2014 року, тобто з пропуском передбаченого частиною другою статті 99 КАС строку, підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними суд не знайшов.

Колегія суддів погоджується з висновком Вищого адміністративного суду України в цій частині виходячи з такого.

Указ - це правовий акт Глави Держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції, і в установленому законом порядку оприлюднюється державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Так, Указ № 405/2014 був оприлюднений в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник Президента України» № 14 від 14 квітня 2014 року.

Враховуючи, що зазначений правовий акт був оскаржений позивачем з пропуском встановленого статтею 99 КАС строку, а підстав для поновлення цього строку не було, суд обґрунтовано залишив позов у цій частині без розгляду.

Відмовляючи у відкритті провадження в частині зобов'язання відповідача встановити конкретних винних осіб у скоєнні протиправних дій внаслідок використання літака ЗСУ для здійснення авіаційного удару по мирних жителях м. Луганська ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі й по позивачу, в результаті якого вона могла бути вбита та убито її чоловіка ОСОБА_9, суд виходив із того, що такі вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, їх розгляд залежно від змісту можливий в порядку кримінального чи цивільного судочинства.

На думку колегії суддів, такий висновок суду узгоджується з вимогами статті 17 КАС, якою визначено правовідносини, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, а тому відмова суду у відкритті провадження у цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 КАС є обґрунтованою.

Ґрунтуються на законі і висновки суду щодо повернення ОСОБА_8 позовної заяви в частині вимог, зазначених у пунктах 2-6, 8, 9 прохальної частини заяви.

Мотивуючи своє рішення у цій частині, суд правильно зазначив, що зазначені вимоги відповідно до статті 171-1 КАС не підлягають розгляду Вищим адміністративним судом України як судом першої інстанції.

Повертаючи ОСОБА_8 позовну заяву в частині зазначених позовних вимог, суд виходив із того, що позивач не усунула її недоліки відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 грудня 2014 року. Зокрема, у цій ухвалі йшлося про те, що позовна заява підлягає уточненню щодо складу відповідачів, вимоги позовної заяви є нечіткими та незрозумілими, відсутнє правове обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин висновки суду в цій частині відповідають вимогам статей 106 та 108 КАС.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 30 грудня 2014 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_8 слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_8 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко Судді: М.І. Гриців О.Б. ПрокопенкоО.В. Кривенда І.Л. Самсін В.Л. Маринченко О.О. Терлецький