Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная Компанія» (далі - Підприємство) до Харківської обласної митниці Державної митної служби України (правонаступником якої є Харківська обласна митниця Міністерства доходів і зборів України; далі - Митниця; ДМСУ відповідно) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року Підприємство звернулося до суду із позовом до Митниці, у якому просило: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 1 червня 2013 року № 807010001/2013/000010/1; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 1 червня 2013 року № 807010001/2013/00012 (далі - карта відмови); стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства надмірно сплачений податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 8901 грн 19 коп. і судовий збір у розмірі 149 грн 11 коп.

На обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило, що декларант Підприємства подав до митного органу митну декларацію за формою МД-2 № 807010001/2013/806084 для митного оформлення товару, поставленого за зовнішньоекономічним контрактом від 6 грудня 2010 року № 1007/08, з наданням усіх необхідних достовірних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Але митний орган не прийняв визначену позивачем митну вартість, а прийняв оскаржуване рішення, за яким позивачу визначено митну вартість товару у більшому розмірі, ніж була задекларована, та видав картку відмови. Позивач вважає зазначені рішення безпідставними, необґрунтованими і такими, що суперечать чинному законодавству України. Крім того, зазначив, що у зв'язку з тим, що позивач сплатив митні платежі виходячи з митної вартості товару, що є значно вищою, ніж належна, він надмірно сплатив суми ввізного мита та ПДВ.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2014 року, позов задовольнив частково: скасував оскаржуване рішення Митниці та картку відмови. У частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Підприємства надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 8901 грн 19 коп. відмовив. Постановив стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства судові витрати у розмірі 34 грн 41 коп.

Касаційний суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, вказав, що митний орган не зазначив, які саме обставини мають підтвердити документи, додатково витребувані у позивача.

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, Митниця звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України підпункту 1 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 18 і 27 вересня 2012 року, 16 вересня 2014 року (справи №№ К/9991/730/11, К/9991/42048/11, К/800/36856/14 відповідно), в яких, на думку заявника, інакше, ніж у справі, що розглядається, застосовано одні і ті ж самі норми матеріального права.

У наданих рішеннях касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку, що у митного органу виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, що підтверджується даними ДМСУ.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справах, на рішення в яких посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2014 року.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що жодних фактичних доказів наявності у Митниці сумнівів щодо застосування основного методу (за ціною договору) визначення митної вартості товару позивача відповідач до суду не надав, у зв'язку із чим у митного органу не було правових підстав для коригування митної вартості товару.

У справах, на рішення в яких посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права, Вищий адміністративний суд України зазначив, що у митного органу виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару з огляду на відомості, що містяться в Єдиній автоматизованій системі ДМСУ.

Обставини, встановлені судами у справах, на рішення у яких посилається заявник, дають підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цих спорах, не подібні спірним відносинам у справі, що розглядається.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Харківської обласної митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.І. Гриців М.Б. Гусак О.А. Коротких О.В. Кривенда В.Л.Маринченко П.В. Панталієнко І.Л. Самсін О.О. Терлецький