Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до Полтавського обласного військового комісаріату (далі - Військкомат), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати неправомірними дії ГУ ПФУ щодо відмови в перерахунку пенсії та дії Військкомату щодо відмови у видачі довідки; зобов'язати Військкомат надати до ГУ ПФУ довідку станом на 19 червня 2014 року про розмір грошового забезпечення на відповідній посаді начальника фізичної підготовки і спорту - старшого викладача (далі - Викладач), яку займав ОСОБА_10, враховуючи посадовий оклад у розмірі 1460 грн, відповідно до наказу Міністра оборони України від 27 листопада 2013 року № 814 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» (далі - наказ № 814); зобов'язати ГУ ПФУ провести ОСОБА_10 перерахунок пенсії з 19 червня 2014 року відповідно до грошового забезпечення, визначеного в довідці Військкомату станом на 19 червня 2014 року для перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу Викладача в розмірі 1460 грн, та здійснити відповідні виплати.

На обґрунтування зазначених позовних вимог послався на те, що відповідно до вимог статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294) та на підставі наказу № 814, яким було підвищено розмір посадового окладу за основними типовими посадами військовослужбовців, йому безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії за посадовим окладом у розмірі 1460 грн.

Суди встановили, що ОСОБА_10 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії згідно з наказом № 814, але у такому перерахунку йому було відмовлено листом ГУ ПФУ від 9 грудня 2014 року № 277/Б-03 з посиланням на те, що функції з визначення розміру грошового забезпечення та вислуги років для призначення та перерахунку пенсії залишено за уповноваженими органами міністерств, з яких звільнилися на пенсію військовослужбовці, у випадку позивача - за Військкоматом, а отже, ГУ ПФУ не має законних підстав для зміни складових грошового забезпечення, визначених уповноваженими органами силових міністерств.

Військкомат листом від 9 грудня 2012 року № 8/5473 також відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії та наданні довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням наказу № 814.

Суди також установили, що з прийняттям наказу № 814 розмір посадового окладу позивача порівняно із тим, з якого проводився останній перерахунок пенсії, не збільшився, склавши 1460 грн. Попередній розмір посадового окладу було встановлено на підставі наказу Міністра оборони України від 28 липня 2008 року № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2008 року за № 761/15452), який втратив чинність.

Октябрський районний суд міста Полтави постановою від 23 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 19 листопада 2015 року скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняв нове - про відмову у задоволенні позову.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОСОБА_10 зазначає, що в доданій до заяви ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2015 року (справа № К/800/47349/14) по-іншому, ніж в оскаржуваній постанові, застосовано положення статті 63 Закону № 2262-XII та пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - постанова № 45). Просить рішення суду касаційної інстанцій скасувати, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити в силі.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно з пунктом 1 постанови № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців <…> або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Підпунктом 1 пункту 5 постанови № 1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.

Наказом № 814 затверджено схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами військовослужбовців із числа керівного та наукового складу військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що оскільки Кабінет Міністрів України постановою № 1294 делегував право визначати розміри посадових окладів, зокрема, Міністру оборони України, то наказ останнього про встановлення таких окладів військовослужбовцям військових навчальних закладів є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям військовослужбовців у зв'язку з тим, що змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення цих осіб.

Відповідно до вимог статті 243 КАС за наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд має право у разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

Оскільки постанова Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2015 року, на відміну від ухвалених у справі, що розглядається, рішень судів першої та апеляційної інстанцій, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, вона підлягає скасуванню, а постанова Октябрського районного суду міста Полтави від 23 січня 2015 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_10 задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2015 року скасувати, а постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 23 січня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року - залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда

Судді:О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. Коротких В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін О.О. Терлецький