Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Гриціва М.І., суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., за участю:

секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,

прокурора Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) - Баклан Н.Ю., представника відповідача - Морозова П.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» (далі - Товариство) до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Товариство звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року № 0000102310.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 14 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року, позов задовольнив.

ОДПІ оскаржила ці рішення до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22 червня 2013 року відкрив касаційне провадження і витребував справу з суду першої інстанції.

На виконання вимог суду касаційної інстанції, зважаючи на втрату судового провадження в адміністративній справі № 2а/1270/1207/2012 за позовом Товариства до ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, Луганський окружний адміністративний суд з власної ініціативи ухвалою від 28 вересня 2015 року відкрив провадження з відновлення цього провадження та ухвалою від 17 листопада 2015 року відновив його в частині: позовної заяви від 30 січня 2012 року № 43, апеляційної скарги від 5 квітня 2012 року № 2525/10, податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2011 року і 12 січня 2012 року №№ 0001001600, 0000102310, ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2012 року про відкриття провадження в адміністративній справі, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня

2012 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від

26 квітня 2012 року про відкриття апеляційного провадження, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року.

4 грудня 2015 року адміністративна справа № 2а/1270/1207/2012 в обсязі відновленого провадження була направлена до суду касаційної інстанції.

Із посиланням на недостатність зібраних матеріалів, що унеможливлює розгляд касаційної скарги ОДПІ, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 березня 2016 року на підставі статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) закрив касаційне провадження за цією скаргою.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ГПУ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України статті 279 КАС у подібних правовідносинах.

Як на приклад неоднакового застосування названої норми права послалася на ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2015 року (справа № К/800/17415/14), 20 серпня 2015 року (справи

№№ К/9991/58201/12, К/9991/52386/12, К/9991/52051/12), 27 серпня 2015 року (справи №№ К/9991/37793/12, К/9991/34534/12), 2 березня 2016 року (справа

№ К/9991/38660/12), в яких касаційний розгляд відбувався за відновленими втраченими провадженнями в адміністративних справах.

Посилалася також на невідповідність рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 23 лютого 2016 року (справа № 21-6159а15) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм процесуального права.

У судовому засіданні прокурор та представник ОДПІ підтримали наведені у заяві доводи й навели міркування, аналогічні зазначеним у заяві про перегляд.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України заслухала пояснення учасників судового розгляду, перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

Статтею 273 КАС визначено можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрито.

За статтею 275 цього Кодексу заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 279 КАС у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

За частиною четвертою статті 218 КАС суд приймає рішення про закриття провадження у справі у разі, коли особа, яка подала касаційну скаргу, відмовилась від неї до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

За наслідками розгляду касаційної скарги цей суд має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження (пункти 7, 8 частини першої статті 223 КАС).

Згідно з частиною другою статті 228 КАС суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів відновленого втраченого судового провадження і з цієї причини закрив провадження за касаційною скаргою.

Нормативний підхід до розуміння наведених норм процесуального права в їх взаємозв'язку у контексті обставини справи дає підстави для такого висновку.

Рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині приймається в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII КАС. Прийняття цього рішення за підсудністю відноситься до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 279 КАС саме цей суд вправі закрити розгляд заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження та роз'яснити особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

На стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі статті 279 КАС з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду України від 23 лютого 2016 року (справа № 21-6159а15).

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини другої статті 243 КАС у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.

Аналіз наведених норм процесуального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції неправильно застосував процесуальний закон, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з передачею справи до цього суду для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIIІ «Про судоустрій і статус суддів» та статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву Генеральної прокуратури України задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року скасувати, а справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення передати до суду касаційної інстанції для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко

І.Л. Самсін