Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Київ

Судова палата у господарських справах і Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Берднік І.С., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Потильчака О.І., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши у відкритому спільному судовому засіданні заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-В» (далі - ОСББ «Злагода-В») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 5 листопада 2014 року в справі № 4/48/5022-411/2012 за позовом ОСББ «Злагода-В» до Тернопільської міської ради, виконавчого комітету Тернопільської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Добробуд» (далі - ТОВ «Компанія Добробуд») про визнання права користування земельною ділянкою та визнання договору оренди земельної ділянки і додаткових угод до нього недійсними,

встановили:

До Верховного Суду України звернулося ОСББ «Злагода-В» із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 5 листопада 2014 року в справі № 4/48/5022-411/2012.

Заяву мотивовано тим, що Вищий господарський суд України у цій справі погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про визнання права користування земельною ділянкою та визнання договору оренди земельної ділянки і додаткових угод до нього недійсними, посилаючись на відсутність у позивача прав на спірну земельну ділянку чи будь-яких охоронюваних законом інтересів, які б порушувалися оспорюваним правочином. Тобто суд дійшов висновку, що на момент набуття фізичними особами права власності на квартири право забудовника на користування земельною ділянкою не припинилося.

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, ОСББ «Злагода-В» надано копії постанов Вищого господарського суду України у справах № 904/356/14, № 920/1561/13, ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № К/9991/23832/11, копії постанов Верховного Суду України у справах № 18/5005/12936/2011, № 21-54а10.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСББ «Злагода-В», перевіривши наведені заявником обставини, судові палати Верховного Суду України вважають, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Проаналізувавши зміст наданих постанов, Вищий господарський суд України дійшов висновку про неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень статей 120, 123, 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 31 Закону України «Про оренду землі».

Однак поза увагою Вищого господарського суду України залишилася та обставина, що у судових рішеннях, на які посилається заявник як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, судами касаційної інстанції застосовано, у тому числі, положення статті 120 ЗК України в редакції, зміненій Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 5 листопада 2009 року № 1702-VI, згідно з якою у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Натомість у справі № 4/48/5022-411/2012 за позовом ОСББ «Злагода-В» до Тернопільської міської ради, виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ТОВ «Компанія Добробуд» про визнання права користування земельною ділянкою та визнання договору оренди земельної ділянки і додаткових угод до нього недійсними предметом розгляду є спірні правовідносини, що виникли до 1 січня 2010 року та врегульовані законодавством, чинним на момент їх виникнення.

Крім того, постанови Верховного Суду України від 24 грудня 2010 року у справі № 21-54а10 та від 20 серпня 2013 року у справі № 18/5005/12936/2011, на які посилається заявник, не є рішеннями суду касаційної інстанції, відтак, не можна посилатися на них як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Згідно з частиною 1 статті 11126 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зважаючи на те, що неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не підтвердилося, заява ОСББ «Злагода-В» не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11123 , 11124 , 11126 ГПК України, Судова палата у господарських справах і Судова палата у адміністративних справах Верховного Суду України

постановили:

У задоволенні заяви об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-В» відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.П. Барбара

Судді: І.С. Берднік П.І. Колесник М.І. Гриців О.А. Коротких В.С. Гуль О.В. Кривенда М.Б. ГусакВ.Л. Маринченко А.А. Ємець О.І. Потильчак Т.Є. Жайворонок О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький