Історія справи

Постанова ВСУ від 02.03.2026 року у справі №922/481/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року

м. Київ

cправа № 922/481/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 (судді: Россолов В. В. - головуючий, Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.) та ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 (суддя Чистякова І. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини"

до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"

про стягнення 15 000 000,00 грн,

інші особи: Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанська Яна Володимирівна

В С Т А Н О В И В:

1. Рух справи

1.1. У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" (далі - ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (далі - ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів") про стягнення заборгованості у сумі 15 000 000,00 грн, у зв`язку із неналежними виконанням відповідачем умов договору поставки від 03.07.2015 № 0145, право вимоги за яким перейшло до позивача внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 22.11.2016 № 1-22/11.

1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2017 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" на користь ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" заборгованість у сумі 15 000 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 225 000,00 грн.

1.3. У квітні 2020 року стягувач - ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" та боржник - ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" звернулися до Господарського суду Харківської області зі спільною заявою, в якій просили суд визнати укладеною між сторонами мирову угоду від 31.03.2020 у наданій редакції.

1.4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 у справі № 922/481/17 спільну заяву ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" та ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про укладення мирової угоди задоволено, затверджено мирову угоду, укладену між сторонами 31.03.2020, у редакції, викладеній у зазначеній ухвалі суду.

1.5. У вересні 2025 року через підсистему "Електронний суд" від представника стягувача - ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" надійшла скарга на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій, в якій заявник просив:

- скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанської Я. В. (далі - державний виконавець) від 24.09.2025 у виконавчому провадженню № НОМЕР_1 (далі - постанова державного виконавця від 24.09.2025);

- зобов`язати держаного виконавця відновити виконавче провадження № НОМЕР_1 та вжити заходів щодо подальшого примусового виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 у справі № 922/481/17.

Скаргу обґрунтовано тим, що 24.09.2025 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що згідно з наказом Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" (із змінами і доповненнями), боржник був включений до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році.

Скаржник з посиланням на постанову Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23 зазначав, що державний виконавець при винесенні спірної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій припустився порушення норм статті 8, частини 2 статті19, частини 1, 2 статті 55, пункту 9 частини 2 статті 129, частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України та статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов`язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств.

1.6. Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України у відзиві на скаргу ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" просило відмовити в її задоволенні вказуючи на правомірному прийнятті державним виконавцем оскаржуваної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із включенням єдиного майнового комплексу боржника державного або комунального підприємства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

1.7. ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" у відзиві на скаргу також просило відмовити в її задоволенні, вказуючи на правомірність та законність дій державного виконавця.

Щодо посилань у скарзі на постанову Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, підприємство звернуло увагу на тому, що у вказаній справі розглядалася скарга на дії державного виконавця з виконання судового рішення про стягнення на користь фізичної особи заробітної плати та належних сум у зв`язку зі звільненням, і мотиви та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, щодо незастосування норми пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" і застосування норм Конституції України як норм прямої дії, у цьому контексті не є релевантними.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2025, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025, у задоволенні скарги ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій відмовлено.

2.2. Суди попередніх інстанцій установили, що ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" внесене до переліків об`єктів малої приватизації відповідними нормативними актами Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна, а включення підприємства до таких переліків утворює передбачену законом безумовну підставу для зупинення вчинення виконавчих дій згідно з пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", тому дії державного виконавця були правомірними та законними.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

3.1. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" у касаційній скарзі просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення скарги товариства на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій, обґрунтовуючи свої доводи неправильним застосуванням судами норм права, а саме пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", положень Конституції України та неврахування судами висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23.

Скаржник акцентує увагу на обов`язковості виконання судового рішення та зазначає, що не існує жодної норми в чинному законодавстві України, яка б скасовувала обов`язковість рішення суду після набуття ним чинності у зв`язку із прийняттям рішення про приватизацію державного підприємства; не існує жодної норми в чинному законодавстві України, яка б забороняла державному підприємству виконувати судове рішення в добровільному порядку; не існує жодної норми в чинному законодавстві України, яка б вказувала на те, що борг, визнаний рішенням суду, змінюється у зв`язку із зміною власника підприємства в процесі приватизації.

На переконання заявника касаційної скарги, правовідносини у справі, що розглядається, та у справі № 335/1961/23 є ідентичними, з урахуванням всіх критеріїв подібності, а саме: фактичні обставини справи, так як в обох випадках предмет спору полягає у відновленні можливості стягувачеві задовольнити свої вимоги за рішенням суду, що набрало законної сили та підставою для подання скарги в обох випадках є зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"; сторони у спорі, а саме стягувач і орган державної виконавчої служби; правовідносини з питання виконання судового рішення; норми, які підлягають застосуванню: стаття 8 Конституції України стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, стаття 1 Першого протоколу до цієї Конвенції, пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник вважає, що єдиною різницею у справі, що розглядається та у справі № 335/1961/23 є лише підстава винесення судового рішення на користь стягувача. Але в контексті суті спору, що розглядається, а також правового питання, що потребує вирішенню судом, ця різниця не відіграє жодної ролі. Отже, жодних перепон для застосування правових висновків, викладених Верховним Судом у справі № 335/1961/23, не існує.

3.2. ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення у справі залишити без змін, вказуючи на те, що державний виконавець, зупиняючи виконавче провадження № НОМЕР_1, діяв відповідно до вимог пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", норма якої є імперативною, тобто такою, що не допускає двозначного тлумачення або розсуду (дискреції) з боку виконавця. Закон прямо зобов`язує державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі включення державного підприємства до переліку об`єктів малої приватизації.

Оскільки ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у державного виконавця були відсутні будь-які законні альтернативи, окрім зупинення провадження. Дії виконавця повністю узгоджуються з приписами статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, включення підприємства до переліку об`єктів малої приватизації є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржене у справі судове рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 у справі № 922/481/17 задоволено спільну заяву ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" та ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про укладення мирової угоди, затверджено мирову угоду, укладену 31.03.2020, у редакції, викладеній у вказаній ухвалі.

10.09.2025 старшим державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Завалій Н. Т. розглянуто заяву ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" від 05.09.2025 про примусове виконання судового рішення ухвали Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 у справі № 922/481/17 про затвердження мирової угоди та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

12.09.2025 старшим державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Завалій Е. Т. при примусовому виконанні ухвали Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 у справі № 922/481/17 про затвердження мирової угоди прийнято постанову про передачу виконавчого документа до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі частини 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".

16.09.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанською Я. В. прийнято постанову про прийняття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

17.09.2025 ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" звернулося до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою вих. № 367 про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на включення підприємства до переліку об`єктів приватизації.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Новопокровської комбінат хлібопродуктів" від 29.03.2017 № 204, Наказу Фонду державного майна України від 25.04.2018 № 539, Наказу Фонду державного майна України від 10.12.2021 № 2220 майно ДП "Новопокровської комбінат хлібопродуктів" як єдиний майновий комплекс було включено до об`єктів приватизації державного майна.

24.09.2025 державним виконавцем прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 04.05.2020 у справі № 922/481/17 на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на те, що боржника - ДП "НКХП" включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках згідно додатку 7 до наказу Фонду державного майна України 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році".

4.3. Предметом касаційного оскарження є судові рішення про відмову у задоволенні скарги на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

4.4. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина 1 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статей 326, 327 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

4.5. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження", за змістом статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частини 1 статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець є одним з учасників виконавчого провадження.

Повноваження виконавця щодо вчинення виконавчих дій наведені в статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" через визначення переліку прав і обов`язків виконавця та у частині 1 передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (підпункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

4.6. Як вже зазначалося, спірною постановою від 24.09.2025 державний виконавець зупинив виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із включенням ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках згідно з додатком 7 до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році".

4.7. Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено у статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час винесення державним виконавцем спірної постанови) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

У статті 35 вказаного Закону визначені строки зупинення вчинення виконавчих дій та у частині 7 цієї норми передбачено, що У випадку, передбаченому пунктом 12 частини 1статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

У пункті 7.26 постанови Верхового Суду від 15.05.2024 у справі № 906/136/23, на висновок в якій також посилався суд апеляційної інстанції, зазначено таке:

"7.26. З огляду на те, що положеннями Закону 1404-VIII передбачено обов`язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, суди і дійшли висновку, що дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 71935345 та № 72469570 є правомірними".

Отже, суди попередніх інстанцій з урахуванням висновків Верховного Суду виходили з того, що пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" включення підприємства до переліку об`єктів малої приватизації є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Наведена норма є імперативною, а тому зобов`язує державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у визначених нею випадках.

Також з посиланням на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 911/862/22, від 22.04.2024 у справі № 906/547/23, суди попередніх інстанцій вказали на те, що на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

У пункті 83 постанови від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб`єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 (пункт 38) зазначила про те, що приписи пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є доступними, чіткими, однозначними, а дії держави з виконання цих приписів - передбачуваними і для позивача, і для відповідача.

4.8. Отже, суди попередніх інстанцій з огляду на приписи чинного законодавства та правові висновки Верховного Суду дійшли висновку, що включення єдиного майнового комплексу державного підприємства до переліку об`єктів приватизації є обставиною, що прямо визначена законодавцем як підстава для обов`язкового зупинення виконавчих дій, та не потребує додаткового встановлення чи тлумачення.

Факт перебування боржника у відповідному переліку, підтверджений офіційними нормативними актами Фонду державного майна та Кабінету Міністрів України, виключає можливість подальшого провадження виконавчих дій до завершення процедури приватизації або до припинення такої процедури у встановленому законом порядку.

Зупинення виконавчих дій у цьому випадку відповідає як законодавчим вимогам, так і усталеним правовим висновкам Верховного Суду, який неодноразово підкреслював, що пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" має імперативний характер, не містить винятків та підлягає обов`язковому застосуванню незалежно від характеру вимог і статусу стягувача.

4.9. Оскаржуючи судові рішення у справі, ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" вказує на неправильне застосуванням судами пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та положень Конституції України і неврахування судами висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23.

Так, у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23 розглядалася скарга ОСОБА_1 на дії заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко С. М., заінтересована особа - Акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", у зв`язку з тривалим невиконанням рішення суду про стягнення на користь заявника заробітної плати та належних сум у зв`язку зі звільненням.

Верховний Суд у цій справі, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про задоволення скарги ОСОБА_1 , вказав на те, що ураховуючи, що обов`язком держави є забезпечення виконання остаточного рішення, беручи до уваги тривалу дію зупинення вчинення виконавчих дій, відсутність правової визначеності щодо настання подій, з якими пов`язано відновлення виконавчих дій, а також сумніви щодо існування легітимної мети такого зупинення, колегія суддів доходить висновку, що пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є таким, що не відповідає Конституції України (суперечить статтям 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України), тому суд вирішує справу без застосування цієї норми, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії з урахуванням юридичної позиції, викладеної у підпункті 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020, та практики ЄСПЛ щодо права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов`язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств.

Отже, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду під час розгляду справи № 335/1961/23 не застосовував норму права - пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", який було застосовано судами під час розгляду справи № 922/481/14 з урахуванням правових висновків щодо застосування такої норми права, викладених у вказаних у судових рішеннях постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Крім того Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив 26.06.2024 ухвалу у справі № 335/1961/23 про звернення до Пленуму Верховного Суду для вирішення питання щодо внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності (відповідності Конституції України) пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", вважаючи вказану норму такою, що не відповідає Конституції України (суперечить статтям 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України).

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 06.09.2024 № 12 вирішено звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Станом на час розгляду справи № 922/481/17 подання щодо конституційності пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" Конституційним Судом України не вирішено.

4.10. Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що як свідчать матеріали справи, ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" заяву про примусове виконання судового рішення - ухвали Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 про затвердження мирової угоди між сторонами від 31.03.2020, подано до державної виконавчої служби 05.09.2025 з посиланням на невиконання боржником умов мирової угоди щодо сплати коштів, а 24.09.2025 спірною постановою зупинено виконавче провадження відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначене свідчить про те, що ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" з 30.04.2020 (ухвала про затвердження мирової угоди) мало можливості для забезпечення виконання чинного судового рішення, але скористалося ними лише у вересні 2025 року, і не позбавлене можливості отримати виконання судового рішення від відповідача тоді, коли приватизація завершиться.

До того часу за наявності необґрунтованої затримки державою з таким виконанням позивач може претендувати на компенсацію за порушення гарантії розумного строку виконання рішення суду (пункт 1 статті 6 Конвенції) (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16).

4.11. Ураховуючи встановлені судом апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, обставини стосовно того, що пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено обов`язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, ураховуючи те, що вказана норма права на час розгляду справи не визнана неконституційною, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги заявника на дії державного виконавця, а доводи касаційної скарги з посиланням на неврахування судом висновків Верховного Суду у наведеній скаржником постанові зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями та не свідчать про неправильне застосування судами норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування такої норми права..

4.12. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд не встановив порушення судами норм матеріального та процесуального права чи неврахування сформованої практики Верховного Суду у цій категорії справ, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни ухвали та постанови, які оскаржується, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,

які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.4. Таким чином, перевіривши оскаржувані судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень не знайшли підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

6. Судові витрати

6.1. Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі № 922/481/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак