Історія справи

Постанова ВССУ від 21.01.2026 року у справі №520/106/15-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року

м. Київ

справа № 520/106/15-ц

провадження № 61-8991св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс»,

боржник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Олени Сергіївни на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Коновалової В. А., Кострицького В. В., від 12 червня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

1. У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (далі - ТОВ «Укрдебт Плюс») звернулось до суду із заявою, відповідно до якої просило замінити стягувача у справі № 520/106/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, з

ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс».

2. Заява обґрунтована тим, що 29 березня 2007 року між

АКІБ «УкрСиббанк» та Хедайатуллою був укладений кредитний договір

№ 11135063000, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 259 000 доларів США.

3. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором, ОСОБА_1 за договором іпотеки від 29 березня

2007 року передав в іпотеку банку нерухоме майно - домоволодіння, загальною площею 389,8 кв. м, та земельну ділянку, площею 0,0363 га,

у АДРЕСА_1 .

4. 08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» передав своє право вимоги за вказаним кредитним договором ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу.

5. Судовим рішенням у справі № 520/106/15-ц позовні вимоги

ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості у розмірі 5 436 521,35 грн за договором про надання споживчого кредиту, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29 березня 2007 року, шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

6. 13 травня 2020 року між ПАТ «Дельта банк» і ТОВ «Укрдебт Плюс» укладено договір № 2244/К/1 про відступлення прав вимоги, за яким

ПAT «Дельта банк» відступило ТОВ «Укрдебт Плюс» належне банку право вимоги, зокрема до ОСОБА_1.

7. Заявник вказує, що судове рішення у справі № 520/106/15-ц не було виконано, оскільки діяв мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Вказаний мораторій наразі втратив чинність лише у 2021 році.

8. ТОВ «Укрдебт Плюс» вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа у справі № 520/106/15-ц переривався і не є пропущеним, оскільки 15 березня 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким вказаний розділ доповнено пунктом 102, зокрема такого змісту: «визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

9. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси, у складі судді

Куриленко О. М., від 17 вересня 2024 року у задоволені заяви ТОВ «Укрдебт Плюс» про заміну стягувача відмовлено.

10. Суд першої інстанції вказав, що нормами ЦПК України врегульовано питання заміни сторони виконавчого провадження та відхилив твердження ТОВ «Укрдебт Плюс», що строки пред`явлення виконавчого листа до виконання переривалися, оскільки виконавчий лист у справі № 520/106/15-ц до виконання не пред`являвся і заявником не надано постанов державного виконавця про неможливість виконати судове рішення у зв`язку з мораторієм.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

11. Постановою Одеського апеляційного суду від 12 червня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Укрдебт Плюс» задоволено. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким задоволено заяву про заміну стягувача.

Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника -

ТОВ «Укрдебт Плюс» з виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 березня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вирішено питання розподілу судових витрат.

12. Колегія суддів виходила з того, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником у випадку необхідності заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статтею 512 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Ткач О. С. просить постанову Одеського апеляційного суду від 12 червня 2025 року скасувати, залишивши в силі ухвалу Київського районного суду м. Одеси

від 17 вересня 2024 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. 14 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ткач О. С. подала касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду

від 12 червня 2025 року.

15. Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у жовтні 2025 року надійшли до Верховного Суду.

16. Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Підставою касаційного оскарження судового рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Ткач О. С. зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання про заміну стягувача.

18. Касаційна скарга мотивована тим, що за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання немає і підстав для процесуального правонаступництва. Виконавчий лист у справі № 520/106/15 до виконання не пред`являвся,

ТОВ «Укрдебт Плюс» не надало суду постанов державного чи приватного виконавця про неможливість виконати судове рішення у зв`язку із мораторієм, а тому строк пред`явлення виконавчого листа не переривався.

19. Заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і цей строк не був поновлений судом.

20. Крім того, вважає, що апеляційний суд не встановив обставин, за яких предмет іпотеки підпадав під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Інформація щодо відзиву на касаційну скаргу

21. У вересні 2025 року ТОВ «Укрдебт Плюс» подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Колегією суддів не встановлено підстав для продовження строку на подання відзиву.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22. 29 березня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та Хедайатуллою укладено кредитний договір № 11135063000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 259 000 доларів США.

23. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту № 11135063000 від 29 березня 2007 року, ОСОБА_1 за договором іпотеки від 29 березня 2007 року передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: домоволодіння, загальною площею 389,8 кв. м, та земельну ділянку, площею 0,0363 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать іпотекодавцю.

24. 08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» право вимоги, що виникло з вказаного кредитного договору, передало ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу.

25. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31 березня 2015 року у справі № 520/106/15-ц позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості у розмірі 5 436 521,35 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 3 257 919,40 грн, сума заборгованості за відсотками - 2 178 601,95 грн, за договором про надання споживчого кредиту, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29 березня 2007 року з ОСОБА_1, а саме: домоволодіння, загальною площею 389,8 кв. м, та земельну ділянку, загальною площею 0,0363 га, розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 , що належать іпотекодавцю, шляхом передачі

ПAT «Дельта банк» предмета іпотеки у власність та визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено та доповнено. Вказано вартість предмета іпотеки (житлового будинку і земельної ділянки), на які звернуто стягнення, - 5 039 812 грн (без ПДВ). Резолютивну частину рішення суду першої інстанції викладено у відповідній редакції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 березня 2015 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Одеської області від 15 грудня 2015 року залишено без змін.

26. 13 травня 2020 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Укрдебт плюс» укладено договір № 2244/К/1 про відступлення прав вимоги.

Суди встановили, що за цим договором, в порядку та на умовах, визначених ним, ПАТ «Дельта банк» відступило ТОВ «Укрдебт плюс» належні банку права вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів), зазначених у додатку до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки та договорами застави (іпотеки), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

27. Відомості про пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №520/106/15-ц відсутні.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

28. Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

29. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

30. Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

31. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково бере на себе права чи обов`язки попередника.

32. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

33. Тож процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

34. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510

ЦК України).

35. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

36. Законодавство передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

37. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

38. Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу, тобто, як у межах відкритого виконавчого провадження, так й за відсутності виконавчого провадження.

39. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) сформульовано висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

41. Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2025 року у справі

№ 205/5864/15-ц вказав, зокрема таке:

законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

42. У справі, яка переглядається, визначальним є те, що у рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 березня 2015 року справі

№ 520/106/15-ц, з урахуванням змін, внесених за наслідками апеляційного перегляду, не підлягає примусовому виконанню, оскільки цим рішенням передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Таке рішення суду може бути виконане шляхом проведення державної реєстрації права власності на нерухомемайно за іпотекодержателем, суб`єктами, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.

43. Оскільки ТОВ «Укрдебт плюс» стверджує, що набуло прав кредитора та іпотекодержателя після закінчення розгляду справи по суті та ухвалення судом рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, то підстави для заміни як сторони у справі, так і сторони виконавчого провадження відсутні.

44. У цьому випадку особа, на користь якої ухвалено рішення суду

від 31 березня 2015 року (з відповідними змінами) або її правонаступник не позбавлені можливості вжити заходів для виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

45. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2025 року у справі № 205/5864/15-ц, яка відповідно до приписів

частини третьої статті 400 ЦПК України підлягає врахуванню у розглядуваній справі.

46. У випадку виникнення спору щодо наявності у ТОВ «Укрдебт плюс» прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 29 березня 2007 року, такий спір може бути вирішено в загальному порядку.

47. Відповідно до положень статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

48. Частиною четвертою статті 412 ЦПК України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

49. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд помилково скасував ухвалу Київського районного суду

м. Одеси від 17 вересня 2024 року, а тому постанову Одеського апеляційного суду від 12 червня 2025 року необхідно скасувати, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові Верховного Суду.

Керуючись статтями 400 409 413 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Олени Сергіївни задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного суду від 12 червня 2025 року скасувати.

3. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2024 року залишити в силі, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові Верховного Суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара О. В. Ступак В. В. Шипович