Історія справи

Постанова ВССУ від 19.11.2025 року у справі №362/1520/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 362/1520/24

провадження № 61-831св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , подану адвокатом Янчуком Анатолієм Анатолійовичем, на ухвали Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П. від 16 грудня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою, інвалідом першої групи довічно, пенсіонером, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною комісією та пенсійним посвідченням. У зв`язку з наведеними обставинами, позивач не має змоги працювати та забезпечувати собі належний рівень життя та лікування. У свою чергу позивач має двох повнолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які можуть допомагати позивачу.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь батька ОСОБА_1 аліменти на утримання в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 04 березня 2024 року, довічно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь батька ОСОБА_1 аліменти на утримання в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 04 березня 2024 року, довічно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Вирішено питання про судовий збір.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є пенсіонером, непрацездатним, інвалідом першої групи, потребує лікування, а тому має необхідність у матеріальній допомозі, яку відповідачі, які є його дітьми, не надають, хоча є працездатними і мають можливість сплачувати аліменти на утримання батька.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено, а заяву про перегляд заочного рішення - залишено без розгляду.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року відмовлено у прийнятті апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів та повернуто їх заявникам.

Апеляційний суд, відмовляючи у прийнятті та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначив про те, що вона не зверталася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, а судом у свою чергу не приймалася ухвала про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Оскільки чинне цивільно-процесуальне законодавство не передбачає можливості оскарження в апеляційному порядку заочного рішення відповідачем без попереднього розгляду його заяви про перегляд заочного рішення судом, який ухвалив рішення, у прийнятті апеляційної скарги слід відмовити.

Апеляційний суд, відмовляючи у прийнятті та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 , виходив із того, що заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а в даному випадку, Васильківським міськрайонним судом Київської області не розглянуто заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15 січня 2025 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року, якою було повернуто його апеляційну скаргу, а справу передати для розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

03 лютого 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року, якою було повернуто її апеляційну скаргу, а справу передати для розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 та витребувано цивільну справу № 362/1520/24 з Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2025 року зазначену справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь батька ОСОБА_1 аліменти на утримання в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 04 березня 2024 року, довічно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь батька ОСОБА_1 аліменти на утримання в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 04 березня 2024 року, довічно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Вирішено питання про судовий збір.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржили вказане судове рішення в апеляційному порядку.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до статті 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд (стаття 282 ЦПК України).

Суд першої інстанції у своєму рішенні від 21 травня 2024 року зазначив, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В резолютивній частині судового рішення від 21 травня 2024 року суд вказав загальний строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження передбачені статтями 354 355 ЦПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Рішень щодо проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд першої інстанції у справі № 362/1520/24 не приймав, ухвалу про заочний розгляд справи не постановляв.

Виходячи з аналізу частини першої статті 280 ЦПК України у разі розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, ухвалення заочного рішення неможливе, оскільки судове засідання не проводиться.

Постановляючи ухвали від 16 грудня 2024 року про повернення апеляційних скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , апеляційний суд на вказане уваги не звернув та помилково розцінив рішення від 21 травня 2024 року, як заочне.

Сама по собі вказівка в рішенні суду від 21 травня 2024 року про те, що суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, заочно у відповідності до вимог статей 280-281 ЦПК України, за умови проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за відсутності ухвали про заочний розгляд справи, не дає підстав вважати таке рішення суду заочним.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми передбачені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи касаційних скарг діють підстави для висновку, що оскаржувані ухвали апеляційного суду постановлені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржені ухвали апеляційного суду скасуванню з направленням справи до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , подану адвокатом Янчуком Анатолієм Анатолійовичем, - задовольнити.

Ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року скасувати, справу передати для розгляду до апеляційного суду

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов