Історія справи

Постанова КЦС ВП від 23.02.2023 року у справі №824/47/22
Постанова КЦС ВП від 23.02.2023 року у справі №824/47/22
Постанова ВССУ від 01.02.2024 року у справі №824/47/22
Постанова ВССУ від 01.02.2024 року у справі №824/47/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 824/47/22

провадження № 61-16777ав23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченка В. М.,

представника заявника - Мітічкіна А. С.,

представника суб`єкта оскарження - Молчан О. В. ,

учасники справи:

заявник - акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,

суб`єкт оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін Сергій Володимирович,

стягувач - BRV Traide s.r.o.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року у складі судді Гаращенка Д. Р.

у справі за скаргою акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на дії та рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича.

Короткий зміст скарги

23 червня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла скарга державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом»), правонаступником якого є акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом»), на дії та рішення державного виконавця.

Свої вимоги заявник мотивував тим, що 20 червня 2023 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін С. В. відповідними постановами відкрив виконавчі провадження ВП № НОМЕР_1 та ВП № НОМЕР_2.

Виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 відкрито за заявою ВRV Тrаіde s.r.о. на підставі виконавчого листа Київського апеляційного суду від 17 березня 2023 року № 824/47/22 на виконання ухвали (додаткового судового рішення) Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у справі № 824/47/22 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ВRV Traide s.r.о. витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 євро.

Виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 відкрито за заявою ВRV Тrаіde s.r.о. на підставі виконавчого листа Київського апеляційного суду від 17 березня 2023 року № 824/47/22 на виконання постанови Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 824/47/22 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ВRV Traide s.r.о. витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 євро.

Заявник вважає рішення державного виконавця щодо відкриття виконавчих проваджень неправомірними, оскільки вони розпочаті на підставі заяв про примусове виконання рішення суду, поданих не представником стягувача, а іншої компанії.

ДП «НАЕК «Енергоатом» просило:

визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. щодо відкриття виконавчого провадження від 20 червня 2023 року ВП № НОМЕР_1 та винесення постанови від 20 червня 2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1;

визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. щодо відкриття виконавчого провадження від 20 червня 2023 року ВП № НОМЕР_2 та винесення постанови від 20 червня 2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2;

визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. від 20 червня 2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1;

визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. від 20 червня 2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції і мотиви його прийняття

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» на дії та рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. задоволено.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. щодо відкриття виконавчого провадження від 20 червня 2023 року ВП № НОМЕР_1 та винесення постанови від 20 червня 2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. щодо відкриття виконавчого провадження від 20 червня 2023 року ВП № НОМЕР_2 та винесення постанови від 20 червня 2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2.

Визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. від 20 червня 2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.

Визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. від 20 червня 2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2.

Ухвала суду мотивована тим, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін С. В. не встановив відповідність заявника, який звернувся з заявами про примусове виконання рішень суду у справі № 824/47/22, не перевірив повноваження підписанта таких заяв, достовірність документів, які посвідчують повноваження цієї особи.

Таким чином, не пересвідчившись у повноваженнях особи, яка подала заяву про примусове виконання рішення суду відкрив виконавчі провадження з порушенням норм Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження».

Такі дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. суд вважав неправомірними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі Міністерство юстиції Українипросить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін С. В. діяв у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а тому відсутні підстави для задоволення скарги.

Ідентифікаційний номер юридичної особи (стягувача), яка видала довіреність від 19 травня 2021 року на ім`я адвоката Іваненка М. А., та ідентифікаційний номер ВRV Тrаide s.r.о. ідентичні, що дало підстави вважати, що фактично це одна і та ж юридична особа, а тому у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. були відсутні підстави для повернення виконавчого документа без прийняття.

Відзив на апеляційну скаргу

26 січня 2024 року Іваненко М. А., який діє від імені ВRV Тrаіde s.r.о., через систему «Електронний суд» направив до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві Іваненко М. А., який діє від імені ВRV Тrаіde s.r.о., вказує на законність дій державного виконавця та просить закрити провадження у справі, оскільки державний виконавець вчиняв дії у зведеному виконавчому провадженні, в якому виконувалися виконавчі документи, видані на підставі судових рішень, винесених за правилами різних юрисдикцій, тому скарга має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Провадження у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні представник Міністерства юстиції України Молчан О. В. підтримала вимоги апеляційної скарги.

Представник боржника АТ «НАЕК «Енергоатом» Мітічкін А. С. в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив.

Представник стягувача ВRV Тrаіde s.r.о. в судове засідання не з`явився, у відзиві на апеляційну скаргу просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 стягнено з ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) на користь BRV Traide s.r.o. (Словацька Республіка) 58 287,84 євро заборгованості, 847,84 євро - трьох процентів річних, нарахованих за період з 27 травня 2021 року до 19 листопада 2021 року, 4 218,45 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, 3 000,00 євро на оплату послуг представників, а разом 66 345,13 євро, а також три проценти річних, що нараховуються на неоплачену суму заборгованості кожного дня починаючи з 20 листопада 2021 року, до моменту сплати заборгованості у повному обсязі за такою формулою: сума заборгованості х 3 % / на кількість днів у відповідному році (365/366) х на кількість днів прострочення.

17 березня 2023 року на виконання ухвали (додаткового судового рішення) Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у справі № 824/47/22 видано виконавчий лист про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) на користь BRV Traide s.r.o. (Словацька Республіка) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 євро, та на виконання постанови Верховного Суду від 23 лютого 2023 року - про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) на користь BRV Traide s.r.o. (Словацька Республіка) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 євро.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. від 20 червня 2023 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) на користь ВRV Traide s.r.о. (Словацька Республіка) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 євро.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. від 20 червня 2023 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) на користь ВRV Traide s.r.о. (Словацька Республіка) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 євро.

Заяви про примусове виконання рішень суду до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано представником стягувача Іваненком М. А. на підставі довіреності від 19 травня 2021 року та ордера від 09 лютого 2023 року.

Позиція суду апеляційної інстанції, застосовані норми права та мотиви, якими керується суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

На підставі статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Аналогічна правова норма викладена і у статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом положень статей 1, 5, 6, 11, 18 Закону України «Про виконавче провадження» метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а виконавці при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов`язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частинами першою та третьою статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано, що сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час подання заяв про примусове виконання рішення суду) представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Інструкції (в редакції, чинній на час подання заяв про примусове виконання рішення суду) повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна; ордером, до якого обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій; дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги або про надання правової допомоги. Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Оригінали документів, зазначених у цьому пункті, або належним чином засвідчені їх копії долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленої довіреності оригінал такої довіреності у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження. У випадку реалізації стороною виконавчого провадження права на пред`явлення виконавчого документа на виконання, подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення таких дій. У разі реалізації стороною виконавчого провадження права на оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів державної виконавчої служби через представника таке повноваження представника має бути обумовлено в довіреності. Обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

Отже, чинним на час подання представником стягувача заяв про примусове виконання судових рішень законодавством передбачалося, що повноваження представника у виконавчому провадженні мають підтверджуватися довіреністю, або ордером, до якого обов`язково мав бути доданий витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника.

Вказівка щодо обов`язкового долучення до ордера адвоката витягу з договору виключена із частини четвертої статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» Законом України від 10 квітня 2023 року № 3022-IX, який набрав чинності 03 серпня 2023 року.

До заяв про примусове виконання судових рішень, поданих до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України представник стягувача Іваненко М. А. додав довіреність від 19 травня 2021 року та ордер від 09 лютого 2023 року серії АІ № 1349231.

Дослідивши матеріали справи, Верховний Суд, як суд апеляційної інстанції, робить висновок, що спір виник у зв`язку із різним написанням найменування стягувача латиницею в офіційних документах.

Описки були допущені як в довіреності, так і в судових рішеннях.

Зокрема, ухвалою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року виправлено у виконавчому листі, виданому на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) на користь BRV Trаide s.r.o. (Словацька Республіка) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 євро, описки, замість помилково зазначеного найменування стягувача - «BRV Tride s.r.o.» зазначено правильне найменування - «BRV Trаide s.r.o.».

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року виправлено описку у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року (в скороченому і повному її тексті) у справі за заявою ДП «НАЕК «Енергоатом» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021, а саме: у тексті судових рішень замість найменування стягувача (позивача, заявника) - BRV Tride s.r.o. вважати правильним найменування стягувача (позивача, заявника) - BRV Traide s.r.o.

У довіреності від 19 травня 2021 року зазначено найменування довірителя - товариство з обмеженою відповідальністю БРВ Трейд с.р.о (ВRV Тrаde s.r.о.), разом з тим, ідентифікаційний номер юридичної особи, місцезнаходження довірителя співпадають з ідентифікаційним номером юридичної особи, місцезнаходженням стягувача - BRV Traide s.r.o.

У поданому ордері найменування стягувача зазначено правильно - BRV Traide s.r.o.

Отже, на думку колегії суддів Верховного Суду, описка в написанні латиницею найменування стягувача у довіреності не може бути єдиною підставою для задоволення скарги боржника про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення скарги.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі

Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», якою урегульовано особливості виконання кількох рішень, у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження стосовно такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

За зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якого судочинства і якими судами вони ухвалені.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, оскаржуються за правилами адміністративного судочинства.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18) та у справі № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) та від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16 (провадження № 12-30гс19).

У цій справі оскаржуються дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. про відкриття виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_1 та ВП № НОМЕР_2, вчинені до винесення постанови про приєднання до зведеного виконавчого провадження.

Отже, у цій справі відсутні докази того, що виконавець вчиняв дії у зведеному виконавчому провадженні, в якому об`єднано виконання рішень, постановлених за правилами різних юрисдикцій, а тому підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні скарги з підстав, зазначених у мотивувальній частині цієї постанови.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За подання апеляційної скарги Міністерство юстиції України сплатило судовий збір у розмірі 2 147,20 грн, а тому ці витрати підлягають стягненню на його користь з АТ «НАЕК «Енергоатом».

Керуючись статтями 24 141 351 367-369 374 375 381-384 452 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні скарги акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на дії та рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства«Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Міністерства юстиції України 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови суду складено 05 лютого 2024 року.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров