Історія справи

Постанова ВП ВС від 06.06.2018 року у справі №909/760/17
Ухвала КГС ВП від 28.03.2018 року у справі №909/760/17
Постанова КГС ВП від 13.01.2023 року у справі №909/760/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/760/17

Провадження № 12-136гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Кібенко О.Р.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

в особі Івано-Франківської філії ПАТ «Укртелеком»

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 січня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі Бойко С.М., Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.,

у справі Господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

(далі - ПАТ «Укртелеком») в особі Івано-Франківської філії ПАТ «Укртелеком»

до Управління соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - Управління соцзахисту населення)

про стягнення 108 804,48 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У серпні 2017 року ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії ПАТ «Укртелеком» звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління соцзахисту населення про стягнення заборгованості у розмірі 108 804,48 грн компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів у період з січня 2016 року по грудень 2016 року.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що у вказаний період він надавав телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян, що користуються правом на пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», «;Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про охорону дитинства», у зв'язку з чим поніс витрати у розмірі заявленої до стягнення суми, які відповідач зобов'язаний відшкодувати. Відповідно до чинного законодавства на відповідача як розпорядника коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення покладено обов'язок здійснювати розрахунки з постачальниками послуг пільговим категоріям громадян. Разом з тим, в порушення вимог чинного законодавства кошти на відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів у вказаний період, відповідачем не сплачено.

3. Як на правову підставу позову ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії ПАТ «Укртелеком» посилається на підпункт «б» пункту 4 частини першої статті 89, статтю 102 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), пункти 3, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, статтю 173, пункт 1 частини першої статті 174, статті 178, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 525, 526, 617, 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), норми Закону України «Про телекомунікації».

4. Управління соцзахисту населення заперечило проти позовних вимог з підстав відсутності між сторонами договірних відносин про відшкодування вартості цих послуг пільговим категоріям громадян на 2016 рік. Також вказало на відсутність бюджетних зобов'язань у 2016 році щодо компенсації цих витрат і відсутність проведених звірок розрахунків.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. ПАТ «Укртелеком», відокремленим підрозділом якого є Івано-Франківська філія ПАТ «Укртелеком», є оператором з надання телекомунікаційних послуг споживачам. За рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 28 вересня 2006 року №384, позивача включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за №74.

6. Відповідач - Управління соцзахисту населення є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

7. У період з січня 2016 року по грудень 2016 року позивачем надавалися послуги зв'язку споживачам, які згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян, вартість яких у загальній сумі склала 108 804,48 грн.

8. Унаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення у вказаний період, позивачем понесені витрати в сумі 108 804,48 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2017 року позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у заявленій сумі.

10. Місцевий господарський суд вказав на наявність непогашеного відповідачем боргу по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення, та зауважив, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

11. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 січня 2018 року рішення місцевого господарського суду скасовано, а провадження у даній справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України у зв'язку з тим, що спір є публічно - правовим і не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а має розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

12. Переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що Управління соцзахисту населення є головним розпорядником бюджетного фінансування соціальних пільг, зокрема, з надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян. Спірні правовідносини регулюються Бюджетним кодексом України та вищезазначеними законами, що передбачають соціальні пільги та порядок компенсаційних відшкодувань відповідними органами і, відповідно, відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Публічно-правовий характер спору визначається тим, що відповідач наділений владно-управлінськими функціями у сфері реалізації публічного інтересу.

Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

13. ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії ПАТ «Укртелеком» звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 січня 2018 року, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2017 року у цій справі залишити в силі.

14. Скаржник вказав на підвідомчість цього спору господарським судам, оскільки він стосується належного виконання відповідачем своїх майнових зобов'язань і останній не здійснює у спірних відносинах владних управлінських функцій. Суд першої інстанції дотримався правил підвідомчості справ, визначених статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на час ухвалення рішення, і правильно вказав на господарський характер правовідносин у даній справі.

Доводи інших учасників справи

15. Відповідач не надав суду відзиву на касаційну скаргу.

Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

16. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління праці та соцзахисту; справу № 909/760/17 разом із касаційною скаргою передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (у чинній редакції), оскільки позивач оскаржує судові рішення у зв'язку з порушенням судами правил предметної юрисдикції.

17. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року прийнято та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомленням учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

19. ПАТ «Укртелеком» надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям абонентів відповідно до пункту 19 частини першої статті 12, пункту 10 частини першої статті 13, пункту 18 частини першої статті 14, пункту 20 частини першої статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; пункту 18 статті 6-1, пункту 10 статті 6-2, пункту 17 статті 6-3, пункту 19 статті 6-4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; пункту 11 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; пункту 7 частини першої статті 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», пункту 6 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; частини п'ятої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 4 частини третьої статті 13 Закону України «Про охорону дитинства».

20. За змістом пункту 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

21. Цим Законом та Правилами не передбачено обмежень щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

22. Встановивши, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надавались ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії ПАТ «Укртелеком» на виконання імперативних законодавчих приписів, а Управління соцзахисту населення (як уповноважений державою орган) в силу закону має відшкодувати спірні витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги у заявленій сумі.

23. Разом з тим, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у даній справі, вказав на публічно - правовий характер спору, оскільки відповідач при проведенні розрахунків з позивачем здійснює публічно - владні управлінські функції.

24. Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору, які, на думку скаржника, прийнято з порушенням встановленої законом юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду виходить із такого.

25. Відповідно до статті 1 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

26. Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

27. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства; і, по-друге, - спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

28. Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК України.

29. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративної юрисдикції України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

30. Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

31. Отже, необхідною й єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

32. Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

33. Оскільки у відносинах щодо розрахунку з позивачем за надані ним у період з січня 2016 року по грудень 2016 року особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги Управління соцзахисту населення виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як боржник у зобов'язальних цивільних правовідносинах, і між сторонами спору відсутні правовідносини влади та підпорядкування, висновок Львівського апеляційного господарського суду про закриття провадження у справі є помилковим.

34. Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд допустив неправильне застосування норм процесуального права, дійшовши помилкового висновку про те, що спір підлягає розгляду у судах адміністративної юрисдикції, оскільки спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, які регламентуються актами цивільного та господарського законодавства, тому вирішення даного спору не відноситься до компетенції адміністративних судів, а підлягає розгляду господарським судом.

35. Аналогічний правовий висновок про підвідомчість господарським судам спорів у відносинах щодо розрахунку за телекомунікаційні послуги, надані особам, які мають право на соціальні пільги, в яких боржник виступає не як суб'єкт владних повноважень, а перебуває у зобов'язальних правовідносинах, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №927/291/17, від 17 квітня 2018 року у справах №№906/621/17, 911/4249/16.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Щодо суті касаційної скарги

36. Пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що cуд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

37. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частини четверта та шоста статті 310 ГПК України).

38. Відтак, оскаржувану постанову апеляційної інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню. В той же час, враховуючи, що порушення норм процесуального права під час розгляду даної справи допущено тільки апеляційним господарським судом, справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

39. Оскільки в даному випадку справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії ПАТ «Укртелеком» задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 січня 2018 року у справі № 909/760/17 скасувати.

3. Справу № 909/760/17 направити для продовження розгляду до Львівського апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.С. Князєв

Суддя-доповідач О.Р. Кібенко

Судді: Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко

С.В. Бакуліна Л.І. Рогач

В.В. Британчук І. В. Саприкіна

Д.А. Гудима О.М. Ситнік

В.І. Данішевська О.С. Ткачук

О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич

Н.П. Лященко О.Г. Яновська

Л.М. Лобойко