Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Справа № 920/322/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумбуд"на ухвалугосподарського суду Сумської області від 08.07.2015 р. (судді: Левченко П.І., Резніченко О.Ю., Яковенко В.В.) та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р. (судді: Плужник О.В., Пушай В.І., Істоміна О.А.) у справі№920/322/15 господарського суду Сумської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Сумбуд" доКомунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаСектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Сумській області проскасування технічних умов за участю представників: від позивача Ємельяненко С.В., довіреність б/н від 01.01.2015 р.від відповідача Грицина В.В., довіреність №11 від 05.01.2015 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумбуд" звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради про скасування технічних умов.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.02.2015 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №920/322/15.

В процесі судового розгляду до участі у справі було залучено Сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Сумській області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

В подальшому, ухвалою господарського суду Сумської області від 08.07.2015 р. провадження у справі №920/322/15 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Свою правову позицію місцевий господарський суд обґрунтував тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов не підвідомчі господарським судам.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р. у справі №920/322/15 ухвалу господарського суду Сумської області від 08.07.2015 р. залишено без змін.

Не погодившись з судовими рішеннями, прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами, Публічне акціонерне товариство "Сумбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 08.07.2015 р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р. та направити справу №920/322/15 до господарського суду Сумської області.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2015 р., касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумбуд" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 30.11.2015 р.

В судове засідання 30.11.2015 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 08.07.2015 р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р. та направити справу №920/322/15 до господарського суду Сумської області.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як роз'яснено в п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24.10.2011 р., підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України, у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

В свою чергу, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено справи, які підвідомчі господарським судам.

З приписів даної норми вбачається, що віднесені до підвідомчості господарських судів справи (спори) кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв.

За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів віднесені спори і справи між юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, та у визначених законом випадках за участі державного органу, органу місцевого самоврядування, інших осіб.

За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори, пов'язані (тим чи іншим чином) з господарською діяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Таким чином, з приписів наведеної статті вбачається, що розгляд спорів, які виникають при погодженні стандартів та технічних умов виходить за межі компетенції господарських судів.

При цьому, в Господарському процесуальному кодексі України, як і в інших чинних законодавчих актах, не визначено певного переліку таких стандартів та технічних умов, з чого можна зробити висновок, що господарським судам не підвідомчі спори, які виникають при погодженні будь-яких стандартів та технічних умов.

Одночасно, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

В процесі судового розгляду справи №920/322/15 господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову у даній справі є скасування технічних умов за №19/8170 на водопостачання та водовідведення багатоквартирного житлового будинку (корпус № 9 по проспекту ім. М. Лушпи (між вулицями: Харківська, пр-т ім. М. Лушпи, вул. Д. Коротченка), виданих 02.10.2014 р. Комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради Публічному акціонерному товариству "Сумбуд", в частині вимог: "Виконати будівництво глибоководної свердловини на Пришибському водозаборі.

Влаштувати на КНС-6:

- засувку чавунну фланцеву з гумовим клином ДУ-4000 мм, тип F4 РN10-3 од.;

- зворотній клапан кульовий Ш - 200 мм ВV-1 од.;

- насос типу FNС.5.21.1.5210 з електродвигуном 55кВт-1 од.

Влаштувати на КНС-9:

- засувку чавунну фланцеву з гумовим клином ДУ-600 мм, тип 4 од.;

- засувку чавунну фланцеву з гумовим клином ДУ-400 мм, тип 2 од.;

- зворотній клапан кульовий Ш - 200 мм ВV-05-38 DN-200; PN-1 од.;

- насос типу FNС.5.21.1.5210 з електродвигуном 55кВт-1 од."

З огляду на наведені позовні вимоги та враховуючи приписи ст.ст 12, 80 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі №920/322/15, оскільки спір, що розглядається в межах даної судової справи, є спором про погодження технічних умов, а, отже, даний спір не підвідомчий господарським судам.

В свою чергу, здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових актів, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із зазначеною правовою позицією місцевого та апеляційного господарських судів та, з огляду на те, що ними вірно застосовано норми чинного процесуального законодавства, не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Сумської області від 08.07.2015 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р.

Крім того, судова колегія Вищого господарського суду України вважає обґрунтованими твердження господарських судів попередніх інстанцій про те, що ухвала Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.06.2015 р. та ухвала апеляційного суду Сумскої області від 02.07.2015 р. у справі №592/3981/15-ц не спростовує факт не підвідомчості господарським судам спору про скасування технічних умов.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, що закріплено в ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані ухвала та постанова місцевого та апеляційного господарських судів прийняті у відповідності з нормами процесуального права, у зв'язку з чим підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

При цьому, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правомірності висновків господарських судів попередніх інстанцій та не доводять неправильного застосування ними норм процесуального права, а фактично зводяться до самостійного тлумачення скаржником правових норм. Крім того, ці доводи вже були предметом розгляду апеляційного господарського суду та вмотивовано відхилені ним.

Як закріплено в п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

В силу приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумбуд" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 08.07.2015 р. у справі №920/322/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді: А.С. Ємельянов

Л.В. Ковтонюк