Історія справи
Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №б-39/125-10Постанова ВГСУ від 15.03.2016 року у справі №б-39/125-10
Постанова ВГСУ від 30.09.2014 року у справі №б-39/125-10
Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №б-39/125-10
Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №б-39/125-10
Постанова ВГСУ від 17.02.2015 року у справі №б-39/125-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2014 року Справа № Б-39/125-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Запорощенка М.Д.
за участю представників:
ПАТ "ВТБ Банк" - Алюніної О.О.,
арбітражного керуючого Бихна О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу розпорядника майна Приватного підприємства "ЛСВ "Моноліт" - арбітражного керуючого Бихно О.М. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 та касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 в частині залишення без розгляду вимоги ПАТ "ВТБ Банк" про усунення арбітражного керуючого Бихно О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна по справі №Б-39/125-10 про банкрутство Приватного підприємства "ЛСВ "Моноліт",-
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2014 року (суддя Дзюба О.А.) відмовлено кредитору ПАТ "ВТБ Банк" у задоволенні скарги на дії розпорядника майна боржника ПП "ЛСВ Моноліт" .
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2014р. (колегія суддів: головуючий - Пуль О.А., Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 22.04.2014 року скасовано в частині відмови кредитору ПАТ "ВТБ Банк" у задоволенні скарги на дії розпорядника майна боржника ПП "ЛСВ Моноліт" та прийнято нове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" ( № 3376/400-2 від 04.12.2013 р.) на дії/бездіяльність розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Бихна Олександра Миколайовича задоволено частково, визнано дії/бездіяльність розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Бихна О.М. неправомірними.
Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 в частині залишення без розгляду вимог ПАТ "ВТБ Банк" про усунення арбітражного керуючого Бихна О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна в справі № Б-39/125-10 про визнання банкрутом ПП "ЛСВ Моноліт" та призначення розпорядником майна по справі - арбітражного керуючого Лялюка В. М. скасувати та прийняти нове рішення, яким усунути арбітражного керуючого Бихна О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна в справі № Б-39/125-10 про визнання банкрутом ПП "ЛСВ Моноліт" та призначити розпорядником майна по справі - арбітражного керуючого Лялюка В. М., посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, вимог ст.ст. 3-1,13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 101 ГПК України.
Розпорядник майна Приватного підприємства "ЛСВ "Моноліт" - арбітражний керуючий Бихно О.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 та залишити в силі п.1 ухвали суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, ч.16 ст.13 Закону про банкрутство.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ПАТ "ВТБ Банк" та арбітражного керуючого Бихна О.М., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та розпорядника майна Приватного підприємства "ЛСВ "Моноліт" - арбітражного керуючого Бихно О.М. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.12.2013 року до господарського суду Харківської області звернулось ПАТ "ВТБ Банк" зі скаргою на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Бихно О.М. - розпорядника майна у справі про банкрутство ПП "ЛСВ "Моноліт", в якій банк просив суд усунути арбітражного керуючого Бихна О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна у справі Б-39/125-10 про визнання банкрутом ПП "ЛСВ Моноліт" та призначити розпорядником майна - арбітражного керуючого Лялюка В.М., з тих підстав, що арбітражний керуючий Бихно О.М. систематично не виконує обов'язки розпорядника майна боржника, передбачені статтями 3-1,13,15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушує порядок та строки складання, заповнення та ведення реєстру вимог кредиторів, а також здійснює дії, направлені на затягування процедури банкрутства боржника.
Відмовляючи кредитору ПАТ "ВТБ Банк" у задоволенні скарги на дії розпорядника майна боржника ПП "ЛСВ Моноліт", суд першої інстанції послався на недоведеність доводів скарги щодо порушень розпорядником майна ПП "ЛСВ "Моноліт" арбітражним керуючим Бихно О.М. положень діючого законодавства.
Не погодившись із висновком суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.04.2014 р. про відмову в задоволенні скарги ПАТ "ВТБ Банк" на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Бихно О.М.- розпорядника майна по справі про визнання банкрутом ПП "ЛСВ Моноліт" і прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ПАТ "ВТБ Банк" від 04.12.2013 р., усунути арбітражного керуючого Бихна О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна в справі про визнання банкрутом ПП "ЛСВ Моноліт", призначити розпорядником майна по справі арбітражного керуючого Лялюка В. М.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Переглянувши справу в апеляційному порядку та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції в частині відмови кредитору ПАТ "ВТБ Банк" у задоволенні скарги на дії розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Бихна О.М.
При цьому суд апеляційної інстанції спростував висновки суду першої інстанції про відсутність в діях розпорядника майна порушень Закону про банкрутство, зауваживши, що судом першої інстанції надана не вірна правова оцінка обставинам, викладеним скаржником у скарзі на дії розпорядника майна боржника, а частина з них взагалі залишена судом першої інстанції без правової оцінки (вимога щодо призначення розпорядником майна - арбітражного керуючого Лялюка В. М.).
Враховуючи ч.3 ст. 101 ГПК України, відповідно до якої в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги на дії розпорядника майна з прийняттям нового рішення по справі, яким визнати дії/бездіяльність розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Бихна О.М. неправомірними та направленням справи на розгляд до господарського суду Харківської області для вирішення питання про заміну розпорядника майна боржника.
Але з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.
Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядником майна є фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.
При цьому, у відповідності до ч.5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
Згідно ч.9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний:
- розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку;
- вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку;
- повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником;
- вживати заходів для захисту майна боржника;
- аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках;
- виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства;
- скликати збори кредиторів;
- надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство;
- надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
- виконувати інші функції, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суду виносить ухвалу.
Як вбачається із змісту скарги на дії розпорядника майна, ПАТ "ВТБ Банк" просив суд усунути арбітражного керуючого Бихна О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна по справі про визнання банкрутом ПП "ЛСВ Моноліт" та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Лялюка В. М.
Враховуючи вимоги ч. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усунення арбітражного керуючого від виконання покладених на нього обов'язків є правом, а не обов'язком суду.
Отже, суд надавши відповідну правову оцінку всім обставинам, за результатами повного та всебічного розгляду справи може усунути арбітражного керуючого від виконання покладених на нього обов'язків.
Крім того, враховуючи конкретні обставини справи суд може прийти до висновку про відсутність підстав для усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків розпорядника майна боржника.
Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що дії/бездіяльність розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Бихна О.М. є неправомірними, не вирішив питання, чи підлягає останній усуненню від виконання покладених на нього обов'язків.
Таким чином, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 99, 101 ГПК України не розглянув вимоги скарги на дії розпорядника майна по суті.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищезазначене та виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2014р. не можна визнати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати вищевикладене та розглянути дану справу відповідно до вимог ст. 99, 101 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційні скарги розпорядника майна Приватного підприємства "ЛСВ "Моноліт" - арбітражного керуючого Бихно О.М. та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2014р. скасувати.
Справу №Б-39/125-10 направити на новий апеляційний розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Запорощенко М.Д.