Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 908/5762/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року у справі № 908/5762/14 господарського суду Запорізької області за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності на частку окремо розташованої будівлі,

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_3, дов. № 483 від 19.08.2015 року,

Відповідача: Ковальова І.О., дов. б/н від 21.08.2015 року.

В с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, Позивач) звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Мелітопольської міської ради (далі - Мелітопольська міськрада, Відповідач) про визнання права власності на 59,86%, що становить 59,86/100 частки, площі нерухомого майна, вартістю 353578,78 грн., в окремо розташованій будівлі "Художній салон з підприємством громадського харчування", за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.03.2015 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, ФОП ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 331, 778 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 42, 43, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення - про задоволення її позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно свідоцтва про право власності від 01.06.2000 року частина будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, належить територіальній громаді м. Мелітополя в особі міської ради та знаходиться в оперативному управлінні краєзнавчого музею.

01.06.2003 року між Мелітопольською міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди № 188 (далі - Договір № 188), відповідно до умов якого (п. 1.1.), Орендодавець передає, а Орендар бере в термінове платне користування окремо розташовану будівлю, загальною площею 221,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться в комунальній власності Мелітопольської міської ради.

При цьому, умовами Договору № 188 встановлювалось (п.п. 2.1., 2.2.), що Орендар вступає в термінове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна. Передача об'єкта в оренду не спричиняє передачі Орендарю права власності на цей об'єкт. Власником орендованого об'єкта залишається Мелітопольська міська рада, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Також, умовами Договору оренди № 188 передбачалось (п.п. 6.2., 6.3.), що Орендар має право з дозволу Орендодавця продавати, обмінювати, позивати, іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, які входять до складу орендованого майна, здавати їх в суборенду за умови, що не порушує інших положень договору. Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлюють підвищення його вартості.

Згідно п. 10.1. Договору № 188, він діє строком на 10 (десять) років з 01.06.2003 року до 01.06.2013 року включно.

У разі припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю Орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю Орендодавця. Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов цього договору та чинного законодавства (п. 10.5. Договору № 188).

Згідно акту прийому-передачі станом на 01.06.2003 року окремо розташована будівля, площею 221.1 кв. м. на підставі договору оренди № 188 від 01.06.2003 року передана ФОП ОСОБА_2 в оренду.

Як встановлено судами, ФОП ОСОБА_2 зверталась до Виконавчого комітету Мелітопольської міськради Запорізької області для отримання згоди на реконструкцію орендованого майна - будівлі по АДРЕСА_2

У листі № 10/530 від 07.07.2003 року Управління комунальною власністю Мелітопольської міськради не заперечувало проти проведення капітального ремонту та реконструкції приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а у листі № 10/530 доп. від 07.07.2003 року Управління комунальною власністю Мелітопольської міськради додатково повідомило ФОП ОСОБА_2 про надання згоди на здійснення поліпшення орендованого майна за власні кошти для подальшого використання у відповідності до умов укладеного договору оренди.

Рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міськради від 28.07.2003 року № 187/3 "Про надання дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт для реконструкції" ОСОБА_2, на підставі договору оренди від 01.06.2003 року № 188 та наданій їй згоді у листі від 07.07.2003 року № 10/530 було надано дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт для реконструкції частини будівлі, розташованої по АДРЕСА_2

В наступному, 19.04.2005 року додатковою угодою до договору оренди від 01.06.2003 року № 188 було внесено зміни в останній, зокрема, абз. 1 п. 1.1. Договору № 188 викладено в редакції про те, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне користування приміщення загальною площею 221,1 кв. м. в окремо розташованій будівлі, по АДРЕСА_2 яка є комунальною власністю Мелітопольської міськради.

24.10.2005 року ФОП ОСОБА_2 звернулася до Управління комунальною власністю Мелітопольської міськради із заявою про надання дозволу на приватизацію орендованого майна шляхом викупу та укладення договору купівлі-продажу цього майна, однак, листом № 07/5251 від 21.11.2005 року Управління комунальної власності Мелітопольської міськради відмовило ФОП ОСОБА_2 у такій приватизації та укладенні договору купівлі-продажу, з посиланням на п. 5 ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" і на те, що Мелітопольською міськрадою спірний об'єкт нерухомості не був включений та затверджений в перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Відповідно до акту державної приймальної комісії від 03.09.2007 року "Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта" об'єкт, загальною площею 331,6 кв. м., інвестиційна вартість якого складає 485 тис. грн., за адресою: м. Мелітополь АДРЕСА_2, було прийнято до експлуатації.

Також, як видно з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 18.05.2009 року у справі № 8/486Д/07-10/44/09 за позовом ФОП ОСОБА_2 до Мелітопольської міськради та Управління комунальної власності Мелітопольської міськради про спонукання до укладання до укладання договору купівлі-продажу приміщення, Мелітопольську міськраду було зобов'язано укласти з ФОП ОСОБА_2 договір купівлі-продажу окремо розташованої будівлі загальною площею 331,7 кв. м. по АДРЕСА_2 в запропонованій редакції.

Однак, в наступному, постановою Вищого господарського суду від 23.12.2009 року у справі № 8/486д/07-10/44/09 рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2009 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.09.2009 року у справі № 8/486д/07-10/44/09 було скасовано повністю і прийнято нове рішення, яким в позові ФОП ОСОБА_2, відмовлено.

Крім того, 27.12.2010 року Мелітопольською міськрадою було прийнято рішення № 3/5 "Про відмову у включенні окремо розташованої будівлі загальною площею 221,1 кв.м по АДРЕСА_2 в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу приватним підприємцем ОСОБА_2.", яким відмовила ФОП ОСОБА_2 включити будівлю загальною площею 221,1 кв.м по АДРЕСА_2 у м. Мелітополі в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

17.05.2013 року ФОП ОСОБА_2 повідомила Мелітопольську міськраду про намір продовжити термін дії Договору № 188 або укласти з нею новий договір оренди, тоді як Мелітопольська міськрада листом від 03.06.2013 року повідомила ФОП ОСОБА_2 про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди № 188 від 01.06.2003 року та вимагала повернути орендоване нею нерухоме майно.

Водночас, листом № 100 від 05.11.2013 року Управління комунальною власністю Мелітопольської міськради повідомило ФОП ОСОБА_2 про відкладення розгляду питання про продовження строку дії договору оренди № 188 від 01.06.2003 року на засіданні комісії з укладення та переукладення договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м.Мелітополя.

Разом з тим, 03.04.2014 року Мелітопольська міськрада направила ФОП ОСОБА_2 вимогу № 95/2-07 про повернення їй нерухомого майна - окремо розташованої будівлі за адресою: АДРЕСА_2 у м.Мелітополі за відповідним актом приймання-передачі.

Вимогами ФОП ОСОБА_2 у даній справі є визнання права власності на 59,86%, що становить 59,86/100 частки, площі нерухомого майна, вартістю 353578,78 грн., в окремо розташованій будівлі "Художній салон з підприємством громадського харчування", за адресою: АДРЕСА_2, з посиланням на ст.ст. 16, 778 ЦК України, ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 10.8. договору оренди № 188 від 01.06.2003 року, і на те, що відповідно до дозволу Управління комунальної власності Мелітопольської міськради, наданого їй у листі № 50/530 від 07.07.2003 року нею, як Орендавцем, за власні кошти було здійснено реконструкцію (невід'ємні поліпшення) орендованого майна на загальну суму 353578,78 грн., що становить 59,86% від ринкової вартості будівлі, яка відповідно до Акту державної приймальної комісії була введена в експлуатацію 14.07.2014 року, у зв'язку з чим, вона вважає себе власником вказаного новоствореного нерухомого майна.

Апеляційний господарський суд, з урахуванням положень ст.ст. 16, 321, 328, 331, 778 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 16, 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 5, 23, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", умов договору оренди № 188 від 01.06.2003 року, та встановлених обставин справи, посилаючись на те, що спірне нерухоме майно належить до комунальної власності, Орендодавцем якого виступає саме Мелітопольська міськрада, яка, у свою чергу, не приймала рішення про надання Орендарю дозволу на проведення капітального ремонту чи реконструкції орендованого ним нерухомого майна по АДРЕСА_2 тоді як і самою ФОП ОСОБА_2 не було надано суду доказів про отримання такого дозволу у встановлений законодавством спосіб, як і не надано доказів про створення нею нової речі, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову та про залишення без змін рішення місцевого господарського суду у даній справі про відмову в позові.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року у справі №908/5762/14 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.