Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 910/619/15-г Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Васищак І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Група Рітейлу України", м.Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015

зі справи № 910/619/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь", м.Москва, Російська Федерація (далі - Товариство)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Група Рітейлу України", м.Київ

про стягнення 24 360,00 грн. компенсації за порушення авторського права.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Демочко В.В.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути 24 360,00 грн. компенсації за порушення авторського права.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі № 910/619/15-г (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 (колегія суддів у складі: суддя Пантелієнко В.О. - головуючий, судді Шипко В.В., Доманська М.Л.), позов задоволено. Стягнуто з відповідача компенсацію за порушення авторського права у розмірі 24 360,00 грн.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 16.03.2015, постанову апеляційного суду від 18.05.2015 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Судами встановлено, що:

- Товариство є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцем знаходження якої є м.Москва;

- 01.04.2008 ТОВ Студія "АНИМАККОРД" (далі-Студія) та громадянином ОСОБА_4 (далі-Автор) було укладено договір авторського замовлення № ОК-2/2008, відповідно до умов якого Автор створив та передав Студії сценарії восьми серій аудіовізуального твору - серіалу "Маша і Мєдвєдь" (далі - Аудіовізуальний твір);

- 08.06.2010 Товариством та Студією (далі-правовласник) було укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на Аудіовізуальний твір, відповідно до умов якого правовласник передає позивачу виключне право на Аудіовізуальний твір, який має статус "національного фільму", вісім перших серій якого сторони за договором визначили у додатку № 1 до цього договору, а Товариство зобов'язалося оплатити правовласнику обумовлену договором винагороду;

- відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 договору від 08.06.2010 № 010601-МиМ правовласник гарантує, що є володільцем виключного права на Аудіовізуальний твір. Виключне право на Аудіовізуальний твір передається правовласником Товариству в повному обсязі для використання його будь-яким способом та у будь-якій формі. Виключне право на Аудіовізуальний твір переходить від правовласника до позивача в момент підписання договору;

- з урахуванням наведеного Товариство є власником виключних майнових авторських прав на Аудіовізуальний твір (серії 1-8), а саме: 1. "Раз, два, три! Елочка, гори!"; 2. "Первая встреча"; 3. "До весны не будить!"; 4. "Весна пришла!"; 5. "Ловись, рыбка!"; 6. "Следы невиданных зверей!"; 7. "С волками жить…"; 8. "Позвони мне, позвони!";

- пунктом 2 додатку №1 до договору від 08.06.2010 року №010601-МиМ передбачено, що одночасно з переданням права на Аудіовізуальний твір правовласник передає позивачу у повному обсязі виключні права на усі юридично значимі охоронювані елементи Аудіовізуального твору (зокрема, але, не обмежуючись назвою Аудіовізуального твору і його окремих серій, графічним зображенням, намальованими зображеннями персонажів Аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того поіменовані чи ні вказані елементи безпосередньо у додатках до договору;

- згідно з прибутковою накладною від 01.08.2014 № ГПК-ПН-00021094 відповідач придбав у товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" труси дитячі у кількості 25 штук на суму 198,90 грн.

Судами також встановлено, що 19.11.2014 представник позивача у магазинах "Топмарт" за адресою: м.Київ, бульвар Івана Лепсе, 8 та "Караван" за адресою: м.Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 17, які належать відповідачу, придбав труси дитячі, на яких містились зображення персонажів "Маша" і "Мєдвєдь" та назва Аудіовізуального твору. На підтвердження даних обставин позивачем були подані фіскальні чеки, відповідні фото-та відеофіксація факту продажу контрафактної продукції.

Сукупності встановлених у справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст.1, 9, 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що факт використання відповідачем зображень персонажів "Маша" і "Мєдвєдь" як самостійної частини згаданого аудіовізуального твору шляхом розповсюдження дитячої білизни, на якій містились відповідні зображення, виключні майнові права на які належать позивачу, без отримання відповідного дозволу на їх використання та без виплати авторської винагороди підтверджений наданими у справі доказами та є порушенням авторського права позивача, яке підлягає судовому захисту.

Вирішуючи питання про розмір компенсації, на отриманні якої наполягав позивач, суди правильно врахували вимоги ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст.3 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності як однієї із загальних засад цивільного законодавства, а також взяли до уваги фактичні обставини справи, згідно з якими заявлена позивачем до стягнення сума була співрозмірна зі шкодою, завданою незаконним використанням об'єктів авторського права, та доходами, отриманими відповідачем внаслідок порушення, правомірно стягнув компенсацію за кожне порушення в мінімальному розмірі, що передбачений чинним законодавством.

Посилання відповідача на те, що при вирішенні спору суди не мали достатніх підстав для застосування вимог ст.9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" спростовуються фактичними обставинами справи, згідно з якими впізнавані зображення персонажів "Маша" та "Мєдвєдь" з однойменного анімаційного серіалу можуть використовуватись самостійно. Отже, висновок попередніх судових інстанцій про те, що ці зображення можуть розглядатись як твір і повинні охоронятись відповідно до вимог згаданого Закону є правильним.

У цьому ж зв'язку твердження відповідача про те, що суд, не призначивши зі справи відповідну судову експертизу, порушив вимоги статті 41 ГПК України, до уваги Вищим господарським судом України не беруться, оскільки очевидність поданих за справою доказів давала судам процесуальну можливість дійти власних висновків з наведеного питання.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справі № 910/619/15-г залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Група Рітейлу України" - без задоволення.

Суддя В. Харченко

Суддя І. Васищак

Суддя Б. Львов